ДЕЯКІ КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ САМОІДЕНТИФІКАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ «ІНТЕЛЕКТУАЛІВ» У ТВОРАХ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

Ключові слова: інтелектуал, особистість, самоосмислення, усвідомлення, самоідентифікація особистості

Анотація

У статті в історико-культурологічному аспекті крізь призму особистостей письменників розглядається проблема самоідентифікації особистості «людини-інтелектуала», подається художній аналіз деяких літературних творів ІІ пол. ХХ ст. у рамках загальної естетичної та етичної картини світу. На тлі домінування зосередженості головних героїв на своєму внутрішньому світі визначаються шляхи осмислення, самоідентифікації та «переродження» особистостей «інтелектуалів» у нових реаліях. У дослідженні розглянутий творчий доробок північноамериканських письменників Сола Беллоу, Джона Уільямса, Пета Корнея, Остіна Райта та радянських майстрів слова Василя Гроссмана, Анатолія Рибакова, Андрія Вознесенського. Кожен з них по-своєму дає аналіз історико-культурних реалій, розставляє відповідні акценти. Різниться івплив літературної спадщини кожного на сучасність.

На прикладі представлених творів цих авторів демонструється проблематика пошуку самоідентифікації особистості. Маркерами ідентифікації виступають національні, естетичні та моральні ознаки літературних персонажів. Досліджується вплив життєвих колізій на підвищення рівня самоусвідомлення. У статті побіжно наводяться спільні та відмінні фактори впливу на зображальні можливості в залежності від культурно-історичного контексту. Особлива увага надається внутрішній динаміці роздумів ліричних героїв, позитивних і негативних факторів постійної рефлексії. Розглядаються питання протидії тоталітаризму, збереження внутрішнього простору за умов ідеологічного тиску. Продемонстровано, що кожний ліричний герой має унікальний набір випробувань. Окремо увага надається попереднім спробам осмислити людське буття з точки зору самоаналізу.

Розглядається проблема історизму та його специфіки в романах письменників ХХ ст., найважливішою складовою художнього світу яких стає відтворення інтелектуальної, політичної суті епохи, яка формує певну психологію і філософські позиції героїв. При цьому історичний фон складається не тільки з характерних прикмет побуту і звичаїв часу, але й історичних подій.

Ключові слова: інтелектуал, особистість, самоосмислення, усвідомлення, самоідентифікація особистості.

Посилання

1. Абдуллаева С. Н. Время в романе В. Гроссмана «Жизнь и судьба»// Известия Дагестанского государственного педагогического университета. Общественные и гуманитарные науки. 2012. (2). Cс.70-74.
2. Гумилёв Л. Н. Автобиография; Автонекролог / Лев Гумилев. Лев Гумилев: судьба и идеи / Сергей Лавров. Воспоминания о Л. Н. Гумилеве. 3-е изд. Москва: АЙРИС-пресс, 2008. 605, [2] с.
3. Ерофеев В. В. Собрание сочинений: [в 2 т.]. Москва: Вагриус, 2007. Т. 1: Краткая автобиография; Москва-Петушки; Вальпургиева ночь, или Шаги Командора; Из записных книжек. 2007. 349, [2] с.
4. Зиновьев А. А. Собрание сочинений: В 10 т. / Т. 5: Гомо советикус. Москва: Центрполиграф, 2000. 477 с.
5. Рыбаков А. Н. Собрание сочинений: В 4-х т. Москва: Сов. Россия. 21 см. Т. 4. Лето в Сосняках; Тяжелый песок: Романы. Москва: Сов. Россия, 1982. 413 с.
6. Савельева О. О. Реклама как зона социального контроля (соотношение этического и правового регулирования рекламы)// Общество и право. 2005. (4 (10)). Сc.111-119.
7. Сухих С. И. Три вопроса В. Гроссмана (роман «Жизнь и судьба»)// Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского. 2013. (5-1). Сc. 336-342.
8. Шоболова С. В.Рецепция романтизма в романе Сола Беллоу «Герцог»// Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского. 2010. 1. Cc. 309-314.
9. Assmann A. Der lange Schatten der Vergangenheit. Erinnerungskultur und Geschichtspolitik, München: C.H. Beck, 2006. 320 p.
10. Bellow S. Dangling man. London: Penguin Books, 2006. 143 p.
11. Tian L. Interpretation of Female Images in Saul Bellow's Herzog. 2018 7th International Conference on Social Science, Education and Humanities Research (Ssehr, 2018). Pp. 119-122.
Опубліковано
2020-05-14
Розділ
МИСТЕЦЬКА ТВОРЧІСТЬ У ПОЛІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ