Культурно-історичні аспекти осмислення особистості вченого в романі Олександра Крона «Безсоння»

  • Ivan Bratus Київський університет імені Бориса Грінченка
  • Halyna Kuzmenko Інститут обдарованої дитини Національної академії педагогічних наук України
Ключові слова: радянська література, репресії, війна, радянський побут, наука, особистість, самоідентифікація особистості.

Анотація

У даній статті показані різні аспекти формування, розвитку і деформації особистості «радянської людини», вченого, інтелектуала на прикладі роману Олександра Крона «Безсоння». У дослідженні порушені широкі шари радянської дійсності, а саме: висвітлено особливості проблеми передачі людських емоцій в умовах соціалістичного реалізму, проаналізовано низку прикладів, які демонструють риси особистості радянського вченого (головного героя роману) за допомогою розкриття його характеру і ставлення до дійсності в різних сюжетних ситуаціях. Особлива увага приділяється історико-культурному контексту, висвітленню теми міжособистісних відносин у СРСР і впливу побуту на самовідчуття «радянської людини».

Одним з основних факторів впливу на становлення особистості в ХХ столітті стала Друга світова війна. У статті наведені приклади використання різних подій і обставин війни в якості психологічних маркерів. Акцентується автобіографічність сприйняття військової дійсності автором роману «Безсоння», О. Кроном, наводяться деякі факти його творчого шляху. Для глибшого висвітлення загальної картини у статті представлені фрагменти повісті Юрія Трифонова «Студенти», в яких розкривається природа складних і суперечливих ситуацій в умовах військових дій.

Особливе значення приділено проблемам ставлення до «ворога», жорстокості військового трибуналу Червоної армії, питань окупації, військової проституції і трофеїв, порушеним у романі «Безсоння». Вказується на мужність О. Крона торкатися «незручних» чи навіть заборонених у радянський період тем.

Роман «Безсоння» написаний від імені його головного героя, Олега Юдіна, – про всі події читач дізнається через призму його сприйняття. Висвітлюється ідея своєрідного «суду» головного героя над самим собою, продемонстрована з використанням прикладів творчості Франца Кафки (роман «Процес»). Основну складність для О. Юдіна представляє сумнів у правильності морального вибору в умовах тієї чи іншої ситуації. З особливою гостротою в романі піднято питання невлаштованості побуту «радянської людини». Для більш масштабного відображення цього фактора наведені фрагменти роману Володимира Орлова «Альтист Данилов». Показана колосальна залежність «радянської людини» від питань облаштування життя і неможливість у переважній більшості випадків вирішити «дрібні» побутові проблеми без емоційних та моральних втрат.

Посилання

трактування особистості за допомогою модельної концепції культури. Наукові записки Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 2012. Вип. 40. С. 36-51.
2. Братусь І., Кузьменко Г. Деякі культурно-історичні аспекти самоідентифікації особистості «інтелектуалів» у творах другої половини ХХ століття. Арт-платформа. 2020. №1. С. 39-68.
3. Братусь І., Гунька А., Стрельцова С. «Зручне» і «незручне» минуле в романі «Нудота» (Жан-Поль Сартр) та повісті «Інше життя» (Юрій Трифонов). Молодий вчений. 2020. №7 (83). С. 148-154.
4. Высоцкий В. 130 песен для кино. Сост., текстол. подгот. и примеч. А. Крылова. Москва: Всесоюз. творч.-произв. об-ние «Киноцентр», 1991. 303 с.
5. Кафка Ф. Процесс. Кафка Ф. Соч. : в 3 т. Т. 2. Москва: Терра-Кн. клуб, 2009. 478 с.
6. Крон А. Избранные произведения. Соч.: в 2 т. Т. 1. Москва: Худож. лит., 1980. Москва: Худож. лит., 1980. 543 с.
7. Крон А. Избранные произведения. Соч. : в 2 т. Т. 2. Москва: Худож. лит., 1980. Москва: Худож. лит., 1980. 511 с.
8. Леонтьев А. Деятельность. Сознание. Личность. Москва: Политиздат, 1975. 304 с.
9. Орлов В. Альтист Данилов. Соч.: в 6 т. Т. 3. Москва: Терра-Кн. клуб, 2001. 445 с.
10. Петровский А., Петровский В. Категория личности (к построению онтологической модели личности). Развитие личности. 2014. № 2. С. 58-91.
11. Петровский В. Личность в психологии: парадигма субъектности. Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. 512 с.
12. Трифонов Ю. Собрание сочинений. Соч. в 4 т. Т. 1. Москва: Худож. лит., 1985. 751 с.
Опубліковано
2020-11-19
Розділ
МИСТЕЦЬКА ТВОРЧІСТЬ У ПОЛІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ