Культурно-історичні аспекти осмислення особистості вченого в романі Олександра Крона «Безсоння»
Анотація
У даній статті показані різні аспекти формування, розвитку і деформації особистості «радянської людини», вченого, інтелектуала на прикладі роману Олександра Крона «Безсоння». У дослідженні порушені широкі шари радянської дійсності, а саме: висвітлено особливості проблеми передачі людських емоцій в умовах соціалістичного реалізму, проаналізовано низку прикладів, які демонструють риси особистості радянського вченого (головного героя роману) за допомогою розкриття його характеру і ставлення до дійсності в різних сюжетних ситуаціях. Особлива увага приділяється історико-культурному контексту, висвітленню теми міжособистісних відносин у СРСР і впливу побуту на самовідчуття «радянської людини».
Одним з основних факторів впливу на становлення особистості в ХХ столітті стала Друга світова війна. У статті наведені приклади використання різних подій і обставин війни в якості психологічних маркерів. Акцентується автобіографічність сприйняття військової дійсності автором роману «Безсоння», О. Кроном, наводяться деякі факти його творчого шляху. Для глибшого висвітлення загальної картини у статті представлені фрагменти повісті Юрія Трифонова «Студенти», в яких розкривається природа складних і суперечливих ситуацій в умовах військових дій.
Особливе значення приділено проблемам ставлення до «ворога», жорстокості військового трибуналу Червоної армії, питань окупації, військової проституції і трофеїв, порушеним у романі «Безсоння». Вказується на мужність О. Крона торкатися «незручних» чи навіть заборонених у радянський період тем.
Роман «Безсоння» написаний від імені його головного героя, Олега Юдіна, – про всі події читач дізнається через призму його сприйняття. Висвітлюється ідея своєрідного «суду» головного героя над самим собою, продемонстрована з використанням прикладів творчості Франца Кафки (роман «Процес»). Основну складність для О. Юдіна представляє сумнів у правильності морального вибору в умовах тієї чи іншої ситуації. З особливою гостротою в романі піднято питання невлаштованості побуту «радянської людини». Для більш масштабного відображення цього фактора наведені фрагменти роману Володимира Орлова «Альтист Данилов». Показана колосальна залежність «радянської людини» від питань облаштування життя і неможливість у переважній більшості випадків вирішити «дрібні» побутові проблеми без емоційних та моральних втрат.
Посилання
2. Братусь І., Кузьменко Г. Деякі культурно-історичні аспекти самоідентифікації особистості «інтелектуалів» у творах другої половини ХХ століття. Арт-платформа. 2020. №1. С. 39-68.
3. Братусь І., Гунька А., Стрельцова С. «Зручне» і «незручне» минуле в романі «Нудота» (Жан-Поль Сартр) та повісті «Інше життя» (Юрій Трифонов). Молодий вчений. 2020. №7 (83). С. 148-154.
4. Высоцкий В. 130 песен для кино. Сост., текстол. подгот. и примеч. А. Крылова. Москва: Всесоюз. творч.-произв. об-ние «Киноцентр», 1991. 303 с.
5. Кафка Ф. Процесс. Кафка Ф. Соч. : в 3 т. Т. 2. Москва: Терра-Кн. клуб, 2009. 478 с.
6. Крон А. Избранные произведения. Соч.: в 2 т. Т. 1. Москва: Худож. лит., 1980. Москва: Худож. лит., 1980. 543 с.
7. Крон А. Избранные произведения. Соч. : в 2 т. Т. 2. Москва: Худож. лит., 1980. Москва: Худож. лит., 1980. 511 с.
8. Леонтьев А. Деятельность. Сознание. Личность. Москва: Политиздат, 1975. 304 с.
9. Орлов В. Альтист Данилов. Соч.: в 6 т. Т. 3. Москва: Терра-Кн. клуб, 2001. 445 с.
10. Петровский А., Петровский В. Категория личности (к построению онтологической модели личности). Развитие личности. 2014. № 2. С. 58-91.
11. Петровский В. Личность в психологии: парадигма субъектности. Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. 512 с.
12. Трифонов Ю. Собрание сочинений. Соч. в 4 т. Т. 1. Москва: Худож. лит., 1985. 751 с.