ХУДОЖЕСТВЕННЫЙ ОБРАЗ В АРХИТЕКТУРЕ В КОНТЕКСТЕ СУЩНОСТИ ИСКУССТВА: СОВРЕМЕННАЯ ИНТЕРПРЕТАЦИЯ

Юлія  ЗАХАРІНА

doi:10.51209/platform.1.3.2021.294-324

Юлія ЗАХАРІНА Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка https://orcid.org/0000-0001-9342-8679

DOI: https://doi.org/10.51209/platform.1.3.2021.294-324

Ключові слова: художній образ в архітектурі (архітектурний образ), природа мистецтва, архетип, архетиповість, художній задум, художня ідея, картина світу, «дух часу», «дух місця»

Анотація

У статті вперше в мистецтвознавстві крізь призму природи мистецтва, культурно-історичної ситуації та варіативності дешифрування смислових кодів розкривається поняття «художній образ в архітектурі» (архітектурний образ). Екскурс в історію гуманітарної думки (антична й німецька класична філософія, публіцистика й мистецтвознавство XIX ст., історія та теорія мистецтва, художня критика ХХ-початку XXI ст.) дозволив виокремити основоположні концепти категорії «художній образ», серед яких – спадкоємність явищ та елементів предметно-просторового середовища на рівні архетипів, відображення світосприйняття і світобудови у формі кодованої інформації, об'єктивація художньої ідеї, ментальна і епохальна зумовленість інтерпретації моделі світу, тлумачення реальності в контексті соціокультурної ситуації, контекстуальність екзистенції. Художній образ (архітектурний образ) містить у своєму змісті метадані про людину і суспільство, соціальні переконання і переваги, цінності, панівних в конкретний культурно-історичний період. За допомогою метафізичного взаємозв'язку з архетипом художній образ в архітектурі висловлює істинність суджень (повідомлень) про сутність об'єктів, явищ, ситуацій навколишнього світу (реального або віртуального). Художній образ (архітектурний образ) об'єктивно відображає картину світу і являє собою синтетичну категорію мистецтва, репрезентуючу в своєму змісті єдність трьох інтерпретаційних аспектів: як феномену культури суспільства певної епохи, в якому засобами символізації втілені культурно-історичні смисли; як явища культурно-історичного, сутність якого зумовлена ходом еволюції, запитами і потребами соціуму, рівнем науково-технічного розвитку цивілізації, мислиме в єдності можливого і дійсного; як способу, форми і продукту освоєння і відображення дійсності.

Посилання

1. Аристотель. Сочинения: в 4 т. Т. 1. Москва: Мысль, 1976. 550 с.
2. Архитектура античного мира. Сост. В. П. Зубов, Ф. А. Петровский. Москва: Акад. арх. СССР, 1940. 519 с.
3. Белинский В. Г. Идея искусства. Письмо В. Н. Гоголю. Взгляды на русскую литературу 1847 г. Москва: Высшая школа, 1947. 103 с.
4. Белинский В. Г. Избранные эстетические работы: в 2 т. Т. 1. Москва: Искусство, 1986. 559 с.
5. Бельгаев В. Г. О роли национальных традиций в современной архитектуре. Архитектура: краткое содержание докладов секции к ХХХ науч. конф. ЛИСИ, Ленинград, 31 янв. – 5 фев. 1972 г. Сс. 12-14.
6. Борисова Е. Б. О содержании понятий «художественный образ» и «образность» в литературоведении и лингвистике. Вестник Челябинского государственного университета. Вып. 37. Филология. Искусствоведение. 2009. № 35 (173). Сс. 20-26.
7. Гегель Г.В.Ф. Лекции по эстетике: в 2 т. Т. 1. Санкт-Петербург: Наука, 1999. 621 с.
8. Гете И.В. Об искусстве. Москва: Искусство, 1975. 623 с.
9. Гончарова Н. Ю. Общетеоретические основы изучения понятия «образ». Вестник Вятского государственного гуманитарного университета. 2012. № 3 (2). Сс. 33-37.
10. Кандинский В.В. О духовном в искусстве. Москва: Архимед, 1992. 107 с.
11. Лаврецкий А. Эстетика Белинского. Москва: Изд-во АН СССР, 1959. 371 с.
12. Лазарев В.Н. Освальд Шпенглер и его взгляды на искусство. Москва: Изд-во А.Г. Миронова, 1922. 153 с.
13. Лосев А.Ф. История античной эстетики: поздний эллинизм. Москва: Искусство, 1980. 766 с.
14. Лосев А.Ф. История античной эстетики. Аристотель и поздняя классика. Москва: Искусство, 1975. 776 с.
15. Мастера архитектуры об архитектуре. Зарубежная архитектура. Конец XIX-XX век. Избранные отрывки из писем, статей, выступлений и трактатов. А. В. Иконников [и др.]. Москва: Искусство, 1972. 590 с.
16. Маца И.Л. Проблемы художественной культуры ХХ века. Москва: Искусство, 1969. 208 с.
17. Ницше Ф. Рождение трагедии. Сост. и ред. А. А. Россиус. Москва: AD MARGINEM, 2001. 736 с.
18. Ортега-и-Гассет Х. Дегуманизация искусства и другие работы. Москва: Радуга, 1991. 638 с.
19. Райт Ф.Л. Будущее архитектуры. Москва: Госстройиздат, 1960. 248 с.
20. Серикова Т.Ю. Проблема художественного образа в искусствознании. Вестник Челябинской государственной академии культуры и искусств. 2010. № 4. Сс. 95-98.
21. Филиппова В.И. Художественный образ как продукт творческого процесса. Вестник Челябинского государственного университета. 2008. № 1. Сс. 1-5.
22. Ханин Д.М. Искусство как деятельность в эстетике Аристотеля. Москва: Наука, 1986. 173 с.
23. Chabard P. Actualités livres: Alan Colquhoun. L’architecture moderne (2006). L’architecture d’aujourd’hui. 2007. № 369. Pр. 4-6.
24. Chelkoff G. L’espace public, modes sensibles. Paris, 1992. 98 p.
25. Choay F., Merlin P. A propos de la morphologie urbaine. Paris: Institut d'Urbanisme, 1986. 69 p.
26. Delétré J.J., Thibaud J. P. Une approche qualitative de l'éclairage public. Grenoble: Cresson, 1990. 127 p.
27. Dorfles G. L'intervalle perdu, traduit de l'italien par M.T. Ketterer. Paris: Librairie des Méridiens, 1984. 196 p.
28. Entendre les espaces publics. G. Chelkoff [et al.]. Grenoble: Cresson, 1998. 74 p.
29. Formes urbaines: de l'îlot à la barre. J. Castex, J.C. Depaule, P. Panerai. Paris: Dunod, 1977. 114 p.
30. Goffman E. Les cadres de l'expérience, traduit de l'américain par I. Joseph. Paris: Ed. de Minuit, 1991. 88 p.
31. Jodidio P. 100 contemporary architects. Cologne: Taschen, 2008. 848 p.
32. Le Corbusier. Urbanisme, Arthaud. Paris, 1925. 88 p.
33. Loyer F. Forme et paysage des villes. Université Paris: Paris, 1990. 28 p.
34. Nouvel J. Mit grober Geste greifen seine Bauten nach dem Himmel : Der Franzose entwirft Hightech-Architektur voller Optimismus und Poesie. Аrt-magazin. 2000. № 3. Pр. 12-23.
35. Perec G. Espèces d'espaces. Paris: Ed. Galilée, 1985. 104 p.
36. Peter M. Bode. Integratives Wohnen fur Alt und Jung in Ingolstadt. Аrt-magazin. 2000. № 3. P. 129.
37. Picon A. La matérialité de l’architecture. Marseille: Parenthèses, 2018. 142 p.
38. Simmel G. “Le pont et la porte, La tragédie de la culture et autres essais, traduit de l'allemand par S. Cornille et P. Ivernel”. Paris: Ed. Rivages, 1988. 28 p.
39. Simmel G. Venise. Philosophie de la modernité. Paris: Payot, 1989. Рp. 271-277.
40. Westley F. R., Folke C. Iconic images, symbols, and archetypes: their function in art and science. Ecology and Society. 2018. № 23(4):31

ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ В АРХІТЕКТУРІ В КОНТЕКСТІ СУТНОСТІ МИСТЕЦТВА: СУЧАСНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

Анотація

Посилання