Музичне культуротворення Андрія Кириловича Розумовського у вимірах європейської культури другої половини ХVІІІ століття
Анотація
Мета дослідження полягає у виявленні коренів сучасного євроінтеграційного культуротворення в Україні на основі наукової джерелознавчої, пошукової реконструкції музично-просвітницької діяльності Андрія Розумовського у вимірах європейської культури ІІ пол. ХVІІІ ст. Визначено проблему музичного культуротворення як формування культурної середи та естетичної аури в контенті відповідної доби й історично-соціальних умов суспільства у взаємодії і творчій комунікації спонсора і музичного організатора, композитора, виконавця, реципієнта в інтелектуальному середовищі створення, розповсюдження та сприйняття музичного мистецтва.
Методологія дослідження спирається на міждисциплінарний підхід з використанням методів історизму, наукової ретроспекції, персонології, джерелознавчого і музикознавчого підходів та методу теоретичного узагальнення. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що реконструйована музично-просвітницька діяльність у галузі національного культуротворення сина останнього гетьмана України Андрія Кириловича Розумовського; представлено особисті документи з сімейного архіву графа Камілло Розумовського (Camillo Razumovsky), які розкривають важливі факти державної і просвітницької діяльності Андрія Кириловича; доведено значення національної культуротворчої діяльності родини Розумовських для подальшого розвитку євроінтеграційних процесів в Україні ХХІ ст.
Посилання
2. Граб У. Б. Мирослав Антонович: інтелектуальна біографія. Еміграційне музикознавство в українському культуротворенні. Львів: Видавництво Українського католицького університету, 2019. 456 с.
3. Калустян Э. Кирилл Разумовский и его имение в Петровском-Разумовском. Москва: МГУП, 2002. 80 с.
4. Старикова Л. Театральная жизнь старинной Москвы. Москва: Искусство, 1988. 334 с.
5. Сумароков А. Полное собрание всех сочиненний в стихах и прозе. Москва: Университетская типография у Н. Новикова, 1787.
6. Шульгіна В. Музична україніка. Київ: НАКККіМ, 2003. 250 с.
7. Шульгіна В., Злотник О. Комунікативні функції художнього спілкування в музичному мистецтві. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. 2019. №1(40). С. 28-34.
8. Яковлев О. Теоретичні основи дослідження європоцентричних тенденцій у мистецтві кінця ХХ – початку ХХІ століття. Синергетична парадигма простору культури. Київ: НАКККіМ, 2014. С. 20-26.
9. Аbert M. Mozart. Bd. 1-7. Leipzig, 1989. Bd.7. P. 642-644.
10. Barkova O., Shulgina V., Yakovlev O. Establishment of the Multimedia Historic and Cultural Resources of Multipurpose Electronic Library. Die 10. Berliner Veranstaltung der internationalen EVA-Serie Electronic Imaging & the Visual Arts. Berlin, 2003. P. 184-189.
11. Batoni and his Brit. Patrons. Great London Council. 8 June – 30 August, 1982. P. 81.
12. Beetthoven an Furst Rasumowsky. Wien. 5 Juni 1818. № 810. Т. 5. Р. 144 – 148.
13. Fischer E. G. Catalogue du jardin des plantes de … Monsieur le Comte Alexis de Rasoumoffsky a pres de Moscou. Moskau. 1808. P. 81.
14. Girardi M. Das Palais Rasumofsky. Wien, 1937. P. 7, 11, 24-26.
15. Helbig Georg A. W. v. H. Russische Gunstlinge. Munchen, 1983. P. 205-207.
16. Hubsch L. L. van Beethoven, Rasumowsky-Quartette op. 59, Munchen, 1983. P. 10.
17. Nachruf. Wiener Zeitung. Montag, 3. October 1836.
18. Nohl L. Beethovens Leben. Leipzig, 1867. Bd. 2. P. 13, 243, 411.
19. Rasumovsky Gregor. Gregor Graf Rasumovsky. Halle/Saale: Privatdruck, 1904. P. 37-57.
20. Rasumovsky Maria. Die Rasumovskys. Eine Familie am Zarenhof. Koln: Bohlau Verlag, 1998. 270 p.
21. Rasumovsky Maria. Die Slawisten der k.k. Hofbibliothek. Biblos. 1988. H. 4. P. 225-244.
22. Razumovsky Camillo. Furst Andreas Kirillomitsch Rasoumoffsky. Halle/Saale: Privatdruck, 1904. P. 15.
23. Reichardt J. E. Vertraute Briefe geschrieben auf einer Reise nach Wien 1808/09. Bd.1. Amsterdam, 1810. Pр. 204, 271.
24. Robbin Landon H.C. Haynd. London, 1977. Bd. 4. P. 25.
25. Schlozer A. W. Offentliches und privat-Leben, von ihm selbst beschrieben. Bd. 1. Gottingenя, 1802. P. 74.