Набуття лінгвосоціокультурної компетентності у процесі вивчення іноземних мов як невід’ємний елемент ефективної самореалізації митця у реаліях сучасності

Анотація

Стаття присвячена питанню важливості опанування знань і набуття навичок іншомовного міжкультурного спілкування у процесі вивчення іноземних мов студентами і фахівцями мистецьких спеціальностей, підкреслюється необхідність приділення уваги аспекту набуття лінгвосоціокультурної компетентності у процесі навчання з метою оптимізації здійснення фахової діяльності та мінімізації ризиків відмов роботодавців у процесі відбору до участі у заходах, підвищення конкурентоспроможності, розкриваються елементи специфіки міжкультурного спілкування рівня перемовин про співпрацю у мистецькій сфері.

Дослідження спирається на сутність такого явища, як культурний інтелект. Йдеться про ширший діапазон значення понять «міжкультурна комунікація» та «соціокультурна компетенція». Концепція, що позначається терміном «культурний інтелект», розвивається з ідеї про вплив когнітивних здібностей і стосунків, що здатна формувати людина, на фактори, які виступають як внутрішніми, так і зовнішніми стосовно характеристик особистості індивіда, у більш складному міжкультурному середовищі, де панує неочікувана невизначеність у поведінці партнерів по спілкуванню та стосунках із ними. При цьому саме взаємовідношення між індивідуальними відмінностями учасників комунікації і ситуативними факторами комунікації є особливо важливими для вирішення проблем взаємодії у сучасному  міжкультурному середовищі. Саме через те, що формування соціокультурної компетентності неефективно покладати виключно на власний комунікативний досвід окремої особистості, застосування попередньої контекстної культурної та специфічної мовної підготовки у вигляді спеціалізованих курсів аналогічних лінгвокраїнознавству чи елементам теорії перекладу є одним з варіантів вирішення проблеми.

Питання формування і практичного використання навичок іншомовного міжкультурного спілкування у студентів непрофільних факультетів і навчальних закладів, де відсутній напрямок підготовки фахівців філологічного напряму, досі знаходиться у стадії розвитку. Завдяки відкритості інформаційного простору, посиленню культурних зв’язків нашої країни, слідуванню міжнародним стандартам і вимогам до рівня освіти, приведенню у відповідність навчальних програм, це питання розкривається і демонструє свої нові грані. Зокрема, швидкість процесів міжнародного, міжетнічного, культурного обміну спонукає до вироблення більшої гнучкості, кращої адаптивності до нових реалій, а у сфері мистецтва і мистецької освіти елементи міжкультурного спілкування є невід’ємною частиною професійної діяльності.

Дослідження торкається питання динаміки процесу вивчення іноземної мови, звертається увага на те, що швидкість і якість навчання залежить великою мірою від підходу викладача, а також структури освітньої програми, що використовуються під час навчального процесу. Зазначається, що заклади освіти є вільними як у виборі, так і у створенні освітніх програм.

Привернення уваги до питання набуття лінгвосоціокультурної компетентності студентами непрофільних факультетів і фахівцями у сфері мистецтва у процесі вивчення іноземних мов, а також підкреслення важливості опанування знань і набуття навичок іншомовного міжкультурного спілкування у процесі вивчення іноземних мов студентами і фахівцями мистецьких спеціальностей є нагальною необхідністю у теперішній час, коли такі виклики сьогодення, як мобільність, полікультурність, толерантність, особливі вимоги до рівня освіти й загальної освіченості, виникнення яких зумовлено рівнем розвитку інформаційних технологій, безпосереднім чином впливають на професійну діяльність фахівця, можливості кар’єрного шляху студента, підвищення рівня успішності розвитку сфери мистецтва.