ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ АСОЦІАТИВНО-ОБРАЗНИХ КОЛІРНИХ КОМПОЗИЦІЙ

Ключові слова: композиція, гармонія, ритм, колір, світлота, насиченість, контраст.

Анотація

У статті розглядаються принципи та закономірності створення асоціативно-образних колірних композицій як окремих творів нефігуративного мистецтва або елементів дизайну інтер'єру, середовища, одягу, сцени. Асоціативно-образні колірні композиції можна назвати музикою кольору, так як вони будуються за аналогічними законами гармонії і відповідності. Як з окремих звуків сплітається мелодія з використанням усього декількох нот, так із основних спектральних кольорів можна створити подібну композицію, не вдаючись до допомоги форми. При цьому дотримується принцип дискретності, який реалізується шляхом нанесення модульної сітки, а також принцип безперервності, оскільки один і той же спектральний колір не переривається в рамках композиції. Спираючись на принцип полярності, в композиції організовуються взаємодії вертикальних і горизонтальних ритмів модульної сітки, а також взаємодії двох різних спектральних кольорів, які розгортаються в певних зустрічних ритмах. Таким чином, один колір є для іншого тлом прояви при постійній зміні світлотності кожного кольору, що викликає закономірний рух кольору в композиції, оскільки світлотність кожного кольору змінюється відповідно до закладеного ритму. Так реалізується принцип ритму, що призводить композицію до єдності й цілісності. Композиційний центр визначається за принципом «золотого перетину» як максимальний контраст за світлотою, за колірним тоном та насиченістю. Для об'ємно-просторового рішення композиції вибудовується зменшення контрасту щодо периферійних областей композиції відповідно до принципу ієрархії. Для гармонізації колірного рішення в композицію вводиться третій спектральний колір, т. зв. домінантний, який об'єднує два протидіючих кольори шляхом додавання його в кожен елемент модульної сітки. У підсумку всі задіяні при побудові композиції принципи працюють на створення асоціативного художнього образу як втілення принципу єдності й цілісності.

Ключові слова: композиція, гармонія, ритм, колір, світлота, насиченість, контраст. 

Посилання

1. Гете И. В. Избранные сочинения по естествознаию. В 14-и тт. Москва: Наука, 1957.
2. Нюберг Н. Д. Измерение цвета и цветовые стандарты: стандартизация и рационализация. Москва: Госиздат, 1933. 104 с.
3. Оствальд В. Письма о живописи. Очерки по теории и практике живописи. [пер. с нем. Н. Кочето]. Москва: Изд. «Гроссман и Кнебель», 1905. 158 с.
4. Рудин Н. Г. Руководство по цветоведению. [2-е доп. и перераб. изд.]. Москва: Гизлег. пром., 1956. 46 с.
5. Цойгнер Г. Учение о цвете: популярный очер [сокр. пер. с нем. Э. Н. Зелкина; науч. ред. Г. Г. Борис]. Москва: Госстройиздат.,1971. 160 с.: ил.
6. Newton I. Opticks: Or a Treatise of the Reflections, Refractions, Inflections & Colours of Light. London: Printed for William Innes at the West-End of St. Paul’s, 1730. 382 p.
Опубліковано
2020-05-14
Розділ
МИСТЕЦЬКА ТВОРЧІСТЬ У ПОЛІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ