Національна парадигма камерно-інструментальної творчості Е. Гранадоса

  • Габріела Ласлівна АСТАЛОШ Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка
Ключові слова: національна ідея, іспанська музична культура, Ренасім’єнто, камерно-інструментальна творчість, Е. Гранадос.

Анотація

Стаття присвячена висвітленню естетики творчості Е. Гранадоса. В ній досліджено камерно-інструментальний доробок майстра у світлі пануючого в мистецтві Іспанії напрямку на перетині ХІХ та ХХ ст. Мета роботи  ̶ на основі детально вивченої камерно-інструментальної спадщини Е. Гранадоса розкрити концепцію національної ідеї автора. Для розкриття представленої проблематики були використані наступні методи: історичний (вивчення засад іспанської композиторської школи), джерелознавчий (опрацювання існуючих музикознавчих праць із дотичних питань), аналітичний, структурно-логічний (висвітлення хронології історичного аспекту проблеми, освоєння специфіки стилю Е. Гранадоса), метод теоретичного узагальнення (для підведення підсумків). У результаті дослідження естетичної парадигми «нового іспанського відродження» було доведено, що творчість митців-фундаторів національної композиторської школи була спроектована на збереження та відновлення традицій, єднання їх у часі, формування характерних жанрів та їх національних різновидів з акцентацією на оригінальність, самобутність, яскраво виражену етнічну приналежність. Камерно-інструментальна спадщина Е. Гранадоса, що базується на патріотичних ідеях натхненника Ренасім'єнто-Ф.Падреля, є цінним джерелом пізнання нації. Не вдаючись до прямого цитування, спираючись на типові коди, притаманні тільки іспанській музиці, оперуючи традиційними засобами виразності, поєднуючи стильові аспекти французьких та німецьких романтиків, проте не вдаючись до штучного майстрування, водночас подаючи суто національний колорит, митець створює своєрідну антологію іспанського фольклору у професійному мистецтві. Твори автора покликані інтерпретувати історію культури нації, її життєпис крізь призму авторського світобачення та індивідуального стилю в контексті збереження типових фольклорних архетипів, що стали музичних символами народу.

Посилання

1. Диняк Т. Висвітлення фортепіанної творчості композиторів Іспанії кін. ХІХ ̶ поч. ХХ століть у музикознавстві. Музикознавчий універсум. 2019. Сс. 57-66.
2. Диняк Т. Іспанський фольклор в контексті фортепіанної творчості композиторів періоду Renacimiento. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. Когнітивне музикознавство: зб. наук. статей. Харків, 2017. Вип. 47. Сс. 180-193.
3. Заєць Н. Жанрово-стильові аспекти фортепіанної творчості І.Альбеніса, Е. Гранадоса, М. де Фальї у відтворенні іспанської національної ідеї: автореф. дис. … канд. мистецтвознав. Одеса, 2018. 20 с.
4. Кононенко П. Національна ідея, націоналізм: Київ: Міленіум, 2005. 358 с.
5. Нагайко К. Національна ідея в «Українському відродженні» другої половини ХІХ ст. (до історії Київської громади). Український історичний збірник. 2015. Вип. 18. Сс. 186-194.
6. Bascuñana C. E. Echoes of the Master: a multi-dimensional mapping of Enrique Granados’ pedagogical method and pianistic tradition. Extended abstract of Doctor of Musical Arts thesis. Sydney, 2015. 152 р.
7. Clark W. Enrique Granados: Poet of the Piano. New York: Oxford Univ Pr., 2006. 265 р.
8. Hess C. A. Enrique Granados and Modern Piano Technique. Performance Practice Review. 1993. V. 6, 1. Pp. 89-94.
9. Kent A. Granados’s Piano Trio: Harbinger of Masterworks to Come. DIAGONAL: an ibero-american musical review. 2016. 2, 1. Pp. 24-48.
10. Marco T. Spanish Music in the Twentieth Century. Cambridge, Massachusetts. London, England: Harvard University Press, 1993. 107 p.
11. Ruiz S.H. The chamber music of Enrique Granados. Doctor of Musical Arts thesis. Houston: Rice University, 2004. 166 p.
12. Smith E. D. National identity. Penguin Books. 1991. URL: https://pdfslide.net/documents/a-smith-national-identity.html
Опубліковано
2022-12-01
Розділ
МУЗИКОЗНАВЧІ СТУДІЇ