СИСТЕМНІ ЗМІНИ В ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ «РЕЖИСУРА» ТА ЇХ НАСЛІДКИ

Ключові слова: театр, режисура, акторська майстерність, ЗВО, освітня реформа

Анотація

В Україні вже понад десять років запроваджується освітня реформа. Метою будь-якої реформи є докорінна зміна всіх усталених боків суспільного життя, в даному випадку – навчального процесу в системі підготовки студентів-режисерів. Шлях, який відкриває студентам освітня реформа, – наполеглива самостійна робота. Найцінніше, що отримували студент раніше, – це методологічні засади роботи з цехами. Режисер був ключовою фігурою, саме він ніс відповідальність за цей напрям роботи. Реальність «психологічного театру» була основою учбового процесу як для акторів, так і для режисерів. Світ змінився, і виховна функція сценічного мистецтва набула нової ваги. Без підготовчої роботи не дозволялось ні акторам, ні режисерам працювати з обраними текстами, драматургічним матеріалом.  Студентів готували до того, що сценічне мистецтво пов’язане з виробництвом, адже в театрі існують художня частина і виробнича. Перші чотири семестри навчання були цілком присвячені вивченню художніх особливостей сценічного мистецтва. На період навчання в театральній школі реальність «психологічного театру» ставала основою учбового процесу. Керівник режисерського курсу передавав учням свій досвід. Режисер – це індивідуальний феномен: неможливо прогнозувати, як швидко той чи інший студент засвоїть методологічні засади фаху і зможе працювати самостійно. У сучасні ВИШі приходять талановиті молоді люди, але без життєвого досвіду, необхідного для професії режисера. Тільки в Києві чотири заклади випускають режисерів. На жаль, лише невелика частка випускників буде спроможна стати режисерами. Основною метою статті є акцентувати увагу на проблемах сучасної освітньої реформи в галузі творчих спеціальностей, передусім – у підготовці режисерів. Проаналізовані головні актуальні проблеми сучасної системи підготовки режисерів, зроблений компаративний аналіз минулої та сучасної систем освіти.

Посилання

1. Аль Д. Основы драматургии. Ленинград: ЛГИК им. Н. К. Крупской, 1988. 46 с.
2. Басин Е. Психологические основы системы Станиславского. Москва: Гуманитарий, 1990. 136 с.
3. Буров А. Режиссура и педагогика. Москва: Советская Россия, 1987. 160 с.
4. Веселовська Г. Перша жінка-український театральний режисер Ірина Дєєва. Сучасне мистецтво. 2019 Вип. 15. Сс. 69-76.
5. Веселовська Г. Простір жінки в українському авангардному театрі. Сучасне мистецтво. 2018. Вип. 154. Сс. 107-114.
6. Горчаков Н. Режиссерские уроки Станиславского. Москва: Искусство, 1951. 567 с.
7. Горчаков Н. Режиссерские уроки Вахтангова. Москва: Искусство, 1957. 240 с.
8. Ершов П. Режиссура как практическая психология. Взаимодействие людей в жизни и на сцене. Режиссура как построение зрелища. Москва: Мир искусства, 2010. 408 с.
9. Зайцев В. Режисура естради та масових видовищ. Навч. посіб. Київ: Дакор, 2003. 304 с.
10. Захава Б. Мастерство актера и режиссера Москва: Просвещение, 1973. 201 с.
11. Захава Б., Міронов К. Робота режисера. Київ: Мистецтво, 1937. 95 с.
12. Конович Н. Подготовка к написанию курсовой работы обучающихся по специальности 52.05.02 «Режиссура театра», специализации «Режиссёр эстрады». Метод. реком. Санкт-Петербург: СПбГИК, 2019.
13. Липківська Г. Проблеми сучасної театральної критики. Сучасні проблеми художньої освіти в Україні. 2009. Вип. 5. Сс. 155-158.
14. Липківська Г. Деякі аспекти модернізації викладання історії театру у мистецьких ЗВО. Арт-платформа. 2020. Вип. 1. Сс. 94-108.
15. Липківська Г. Сучасний український театр крізь призму фестивалю-премії «ГРА-GRA» (2018-2020 рр.). Арт-платформа. 2020. Вип. 2. Сс. 34-56.
16. Липківська Г. Світ у дзеркалі драми. Київ: Кий, 2007. 356 с.
17. Погребняк Г. Авторський кінематограф у культурному просторі другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Київ: НАКККіМ, 2020. 448 с.
18. Погребняк Г. Авторський кінематограф крізь призму мистецької особистості. Київ: НАКККіМ, 2012. 128 с.
19. Погребняк Г. Авторська режисура в екранному та сценічному мистецтві. Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого. 2017. Вип. 20. Сс. 115-122.
20. Скрипина Н. Подготовка режиссеров театрализованных представлений и праздников в вузах культуры и искусств к социально-культурной деятельности. Автореф. .. дис. канд. пед. н. Челябинск, 2009. 25 с.
21. Скрипина Н. Исследование готовности студентов режиссерских специальностей к профессиональной деятельности и сущность понятия «профессионализм режиссера театрализованных представлений и праздников». Вестник Таджикского гос. национального университета. Душанбе: Ситпо, 2007. Сс. 184-193.
22. Скрипина Н. Осуществление интеграционных взаимосвязей учебных предметов в организации педагогического процесса режиссерских специальностей вузов культуры и искусств. Вестник ЧГАКИ. Челябинск, 2007. No1(11). Сс. 51-57.
23. Скрипина Н. Формирование профессионализма у студентов режиссерских специализаций средствами прикладной хореографии.Вестник ин-та пед. исслед. ЧГАКИ. 2003. No 1. Сс.113-118.
24. Скрипина Н. Формирование умений реализации художественного замысла у студентов – будущих режиссеров на примере обучения прикладной хореографии. Художественное образование в XXI веке: проблемы, поиски, перспективы: Межвуз. сб. научн. трудов. 2 вып. Урал. гос.пед. ун-т. Екатеринбург, 2008. Сс. 142-151.
25. Тарковский А. Уроки режиссуры. Москва: ВИППК, 1993. 92 с.
Опубліковано
2021-05-27
Розділ
КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ РОЗВІДКИ