Роль митців та творчих майстринь у процесах художнього виробництва підприємства «Укрхудожпром» у період індустріалізації

  • Anastasia Varyvonchyk Київський університет імені Бориса Грінченка
Ключові слова: художня промисловість, виробництво, індустріалізація, художники, майстри, народна творчість, культура

Анотація

Стаття присвячена малодослідженій у вітчизняній науці проблемі спроб індустріалізації виробництв, що працювали в художній промисловості України в ХХ ст. Зазначаються особливості розвитку індустріалізації вишивального виробництва. Висвітлено історико-культурні умови розвитку вишивального мистецтва, домашньої промисловості, артілей, кустарну промисловість, мануфактуру, фабрики, підприємства «Укрхудожпрому». Зміни, що відбувались в економіці країни в 30-і рр. ХХ ст., призвели до зрушень, у результаті – до т. зв. індустріалізації, промислового виготовлення одягу, яке у попередні роки розпочалося в майстернях та артілях, зосереджуючи його переважно на підприємствах легкої (швацької) промисловості. Здійснились заходи щодо механізації робіт як у виготовленні одягу загалом, так і в застосуванні вишивки. Таким чином, роботи з виготовлення вишитих виробів сконцентрувалися в першу чергу на підприємствах новоствореної галузі «Укрхудожпром» («Українська художня промисловість»), розташованих у традиційних центрах народної творчості. Значний внесок у розвиток української художньої вишивки Київщини становить творча діяльність    Н. Я. Гречановської, яка багато років працювала головним художником Художньо-виробничого об’єднання                   ім. Т. Г. Шевченка (м. Київ). Художники та творчі майстри цього підприємства не лише зберігали, але й креативно розвивали народні традиції. Для цього на підприємстві була створена художньо-експериментальна лабораторія, в якій розроблялись нові орнаментальні композиції як виразники нових сучасних тенденцій розвитку вишивального мистецтва. Дослідження ґрунтується на використанні архівних матеріалів та спостережень культурологічного, історичного та мистецтвознавчого аналізу, висвітленні проблем, які пов’язані з діяльністю традиційних народних мистецтв і обставин розвитку, історичної еволюції «Укрхудожпрому». Актуальність означеної проблеми обумовлена потребою збереження української автентичності, дослідження та висвітлення особливостей створення сучасних виробів галузі художніх промислів, таких як художня вишивка, що є найдревнішим різновидом народної творчості.

Посилання

1. Авдрєєва Л. Краса і мода: осінь – зима. Київ: Реклама, 1977. 25 с.
2. Захарчук-Чугай Р. Українська народна вишивка. Київ: Наукова думка, 1988. 194 с.
3. Кара-Васильєва Т. Українська сорочка (Таємниці чарівної нитки): [альбом]. Київ: Мистецтво, 1982. 146 с.
4. Кара-Васильєва Т. Українська вишивка. Київ.: Либідь, 2003. 160 с.
5. Селівачов М. Лексикон української орнаментики. Київ: АНТ, 2005. 400 с.
6. Стельмащук Г. Традиційні головні убори українців. Київ: Наукова думка, 1993. 240 с.
Опубліковано
2020-11-18
Розділ
МИСТЕЦЬКА ТВОРЧІСТЬ У ПОЛІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ