Творчість Наталії Сєвєрцової
Анотація
Наталія Олексіївна Северцова-Габричевська (1901-1970 рр.) була яскравою і непересічною особистістю. Природний темперамент, артистичність, краса пригортали до неї вчених і художників. І якщо в московському житті професійна зайнятість і наукові штудії кола друзів її чоловіка визначали і ритм, і стиль спілкування, то в Коктебелі, куди їхали жити вільно, грати, відпочивати, складалася атмосфера, в якій розквітав її талант господині будинку, душевного кола, дар художниці. Н. О. Северцова створювала те, що фахівці визначають як наївне мистецтво. Можна було б сказати, що її творчість сформувалася всупереч тим смакам і художнім ідеалам, які були притаманні її друзям і наставникам з найближчого оточення. Це був приклад наївного бачення, що залишається цілим в елітарному середовищі. Проте, Н. О. Северцова була людиною свого кола – справжнім інтелігентом, з властивим незалежно мислячим людям поглядом на світ, гострим, часто іронічним, завжди нестандартним. З плином часу – десятків років, що минули з того періоду, коли навколо столу в коктебельському будинку Габричевських збиралася весела дружня компанія, – стає зрозуміло, що гнітючому тиску радянської дійсності протистояли люди, пов'язані дружніми і професійними стосунками, спільними інтересами і захопленнями. У мистецтві Н. Северцової втілився той спосіб життя і стиль самовираження, який був притаманний колу людей, що збиралися в будинку Северцових-Габричевских, успадкували побутову культуру батьків і дідів, зберігали їх звички, манери, способи судження настільки ж дбайливо, як твори живопису і графіки, що діставалися у спадок. Ці традиції продовжує зберігати племінниця і вихованка Н. О. Северцової – О. С. Северцева (н. 1931 р.). Вона зберегла не тільки всю художню спадщину Н.А. Северцовой, а й архіви всіх вчених, що належали цій винятковій родині.
Посилання
2. Волкова П. Мы заждались вас, Наталья Алексеевна. ДИ. 2007. №6. С. 132-134.
3. Галерея Полины Лобачевской: Наталья Северцова (1901-1970). Живопись из собрания Ольги Северцовой и Федора Погодина-Стукалова. Сост. Е. Плавинская. Москва: Государственный центральный музей современной истории России, 2007. 129 с.
4. Жарков Е. Страна Коктебель. Культурные очаги. Середина XIX – середина XX веков. Киев: Болеро, 2008. 608 с.: ил.
5. Из воспоминаний Н. А. Северцовой-Габричевской. Старый добрый Коктебель: природа, история, филология, мифология, люди. Т. М. Фадеева, А. К. Шапошников. Симферополь: Бизнес-информ, 2008. С. 262-293.
6. Из записок Н. А. Северцовой. 1968 г. Александр Георгиевич Габричевский: биография и культура: документы, письма, воспоминания: [в 2 книгах. Сост., археограф. работа, коммент. О. С. Северцева]. Москва: РОССПЭН, 2011. С. 96-99.
7. Искусство в кругу учёных: собрание Станкевичей-Габричевских-Северцовых: живопись, графика, скульптура, архивные документы из музеев Москвы и частного собрания. Москва: [б. и.], 2005. 9 с.: ил.
8. Климов Р. Живопись Натальи Северцовой. Александр Георгиевич Габричевский, 1891-1968: К 100-летию со дня рождения. Москва: Советский художник, 1992. С. 59-70.
9. Климов Р. Теория стадиального развития искусства и статьи. Москва: О.Г.И, 2002. 498 с.: ил.
10. Роман в письмах (1942-1944). Александр Георгиевич Габричевский: биография и культура: документы, письма, воспоминания: [в 2 книгах / сост., археограф. работа, коммент. О.С. Северцева]. Москва: РОССПЭН, 2011. С. 333-565.
11. Румнев А. Наталия Северцова – живописец // РГАЛИ. Ф. 2721. Оп. 2. Ед. хр. 5. Л. 28-35.
12. Северцова-Габричевская Наталья Алексеевна Severzova-Gabricgedskaya (1901-1970). Богемская К. Г. Наивные художники России = Russian naive and outsider artists: лексикон коллекционера. Санкт-Петербург: Алетейя, 2009. С. 124, с. 133-135, с. 149.
13. Хан-Магомедова В. Про жизнь в Коктебеле. Искусство. 2008. №7. С. 2.
14. Шкаровская Н. Народное самодеятельное искусство. Ленинград: Аврора, 1975. 54 с.: цв. ил.