Творчість Наталії Сєвєрцової

Анотація

Наталія Олексіївна Северцова-Габричевська (1901-1970 рр.) була яскравою і непересічною особистістю. Природний темперамент, артистичність, краса пригортали до неї вчених і художників. І якщо в московському житті професійна зайнятість і наукові штудії кола друзів її чоловіка визначали і ритм, і стиль спілкування, то в Коктебелі, куди їхали жити вільно, грати, відпочивати, складалася атмосфера, в якій розквітав її талант господині будинку, душевного кола, дар художниці. Н. О. Северцова створювала те, що фахівці визначають як наївне мистецтво. Можна було б сказати, що її творчість сформувалася всупереч тим смакам і художнім ідеалам, які були притаманні її друзям і наставникам з найближчого оточення. Це був приклад наївного бачення, що залишається цілим в елітарному середовищі. Проте,                       Н. О. Северцова була людиною свого кола – справжнім інтелігентом, з властивим незалежно мислячим людям поглядом на світ, гострим, часто іронічним, завжди нестандартним. З плином часу – десятків років, що минули з того періоду, коли навколо столу в коктебельському будинку Габричевських збиралася весела дружня компанія, – стає зрозуміло, що гнітючому тиску радянської дійсності протистояли люди, пов'язані дружніми і професійними стосунками, спільними інтересами і захопленнями. У мистецтві Н. Северцової втілився той спосіб життя і стиль самовираження, який був притаманний колу людей, що збиралися в будинку Северцових-Габричевских, успадкували побутову культуру батьків і дідів, зберігали їх звички, манери, способи судження настільки ж дбайливо, як твори живопису і графіки, що діставалися у спадок. Ці традиції продовжує зберігати племінниця і вихованка Н. О. Северцової – О. С. Северцева (н. 1931 р.). Вона зберегла не тільки всю художню спадщину Н.А. Северцовой, а й архіви всіх вчених, що належали цій винятковій родині.