Biographical component of author's creativity

  • Галина Петрівна ПОГРЕБНЯК Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв
  • Валерій Борисович МАТУШЕНКО Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв
  • Владислава Олександрівна ГРАНОВСЬКА Державний художній ліцей імені Т. Г. Шевченка
Ключові слова: культура, творча особистість, біографія, режисер-автор, кінематограф, театр, національна ідентифікація, художник, живопис, колір

Анотація

Мета  статті – проаналізувати творчість визначних режисерів-авторів (О. Довженка, Ю. Іллєнка,               К. Муратової, Ф. Фелліні, М. Формана), визначити особливості біографічної компоненти та обґрунтувати доречність застосування біографічного методу вивчення етико-естетичних  потенцій самоаналізу  художника в контексті його самореалізації як суб’єкта творчої діяльності. У статті розглянуто творчість всесвітньо відомих кінорежисерів крізь призму біографізму, зокрема, через сюжетно-подієвий зв’язок між біографією художників і героями їх екранних постановок. Крос-мистецький взаємовплив автора в літературі та екранних мистецтвах виявлено у: побудові наративу; його сюжетно-фабульної конструкції; особливих  виявах художньої форми; змальованих автентичних іпостасях. Дослідник виокремив та співставив спільні й відмінні біографічні  риси режисера-автора як реальної постаті із  створеним образом кінематографічного персонажа. Артикульовано думку про те, що в дослідженні біографізму в творчості автора-режисера необхідно брати до уваги створення художніх образів в індивідуально-особистісній творчості членами знімального колективу (оператор, художник, композитор, що також може розглядатись як оригінально авторська. Обґрунтовано, що відображення біографічної компоненти постаті автора в екранних творах залежить від специфіки його світогляду, здатності оригінально бачити і відтворювати картину і образ світу, самобутності його психоемоційної сфери. Новизна дослідження полягає в тому, що вперше обґрунтовано доцільність використання біографічного виміру та потенціалу самоаналізу митця у процесі особистісної самореалізації в авторському кінематографі. Доведено, що біографізм в екранному творі ґрунтується на  особливостях самовиховання автора-режисера, який виявляє унікальну здатність  прогнозувати подієвий ряд свого особистого життя. З’ясовано, що біографізм в екранному творі може проявлятися через відтворення власних фактів з життя художника; може презентуватися через  випадковий ідентичний збіг з героями, які наділені деякою портретною схожістю з режисером-автором; може демонструватись через імпровізаційні потенції автора-режисера, які базуються на життєвих спостереженнях або фантазіях, мріях, сновидіннях художника; може зображуватись через прямі чи непрямі асоціації із життям автора, які в екранній площині поглиблюються, їх відтворення стає більш правдоподібним; може виявлятись через особливе ставлення до персонажів, на яких кіноавтор проєктує розмисли, емоції, почуття.

Посилання

1. Bernard, E. (2022). Fellini-Pasolini Le ragioni del cuore [Fellini-Pazolini Causes of the Heart]. Available at: https://surl.li/lkmfdq [in Italian].
2. Biohrafizm. (2007). [Biographism]. Literary dictionary-reference book. Kyiv: Akademiia [in Ukrainian].
3. Bryukhovetska, L. (2006). Kinosvit Yuriia Illienka [Cinema World of Yuri Illenko], Kyiv: Zadruha [in Ukrainian].
4. Chatman, S. (2004). Michelangelo Antonioni: The Investigation. Taschen [іn English].
5. Chmil, G. (2003). Avtorske kino Kiry Muratovoi
[Author's cinema of Kira Muratova]. Art history of Ukraine: collection of articles. Kyiv: SPD Kravchuk V. K., 3 [in Ukrainian].
6. Czerminska, M. (1992). Autobiograficzne formy [Autobiographical forms]. Dictionary of Polish Literature of the 20th Century. Wrozlaw-Warscawa-Krakow [in Polish].
7. Forman, M. (1994). Turnaround: a memoir. New York: Villard Books [іn English].
8. Ilyina, O. V. (2023). Avtobiohrafizm yak osoblyvist idiostyliu Yu. M. Mushketyka [Autobiography as a feature of the idiostyle of Yu. M. Mushketyk]. Nova filolohiia. 9 [in Ukrainian].
9. Kezich, Tullio. (2006). Federico Fellini. New York: Faber and Faber [іn English].
10. Kokhan, T. (2017). Kinematohraf u konteksti kulturnoho prostoru ХХ stolittia [Cinema in the Context of the Cultural Space of the 20th Century]. Kyiv: Instytut kulturolohii NAMU [in Ukrainian].
11. Menzhulin, V. (2010). Strukturalizm, “smert avtora” i biohrafizm [Structuralism, “the death of the author” and biographicalism]. Magisterium. Historical and philosophical studies. 39 [in Ukrainian].
12. Onishchenko, O. (2011). Pysmennyky yak doslidnyky: potentsial teoretychnykh idei (O. Uald, T. Mann, A. Frans, I. Franko, S. Tsveih) [Writers as Researchers: The Potential of Theoretical Ideas (O. Wild, T. Mann, A. France, I. Franko, S. Zweig)]. In-t kulturolohii NAMU [in Ukrainian].
13. Skurativskyi, V. (2017). Z kinoznavchoho zapysnyka: Statti v zhurnali «Kino-Teatr» [From a film scholar's notebook: Articles in the magazine “Kino-Teatr”]. Cinematographic studios. 8. Kyiv: “Kino-Teatr”; “ART BOOK” [in Ukrainian].
14. Trymbach, S. (2013). Shchodennyk Oleksandra Dovzhenka: kryzy identyfikatsii [Diary of Oleksandr Dovzhenko: crises of identification]. Archives of Ukraine. 1 [in Ukrainian].
Опубліковано
2026-02-01
Розділ
КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ РОЗВІДКИ