Античні та сасанідські впливи у художній стилістиці весільних поясів та натільних ланцюгів Візантійської імперії

Наталія Віталіївна  ДМИТРЕНКО

doi:10.51209/platform.2.12.2025.226-253

Наталія Віталіївна ДМИТРЕНКО Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

DOI: https://doi.org/10.51209/platform.2.12.2025.226-253

Ключові слова: образотворче мистецтво, ювелірне мистецтво, декоративно-прикладне мистецтво, скульптура, традиція, стиль, синтез мистецтв, античність, Візантія, Західна Азія, близький Схід

Анотація

Стаття присвячена дослідженню античних і сасанідських впливів у художній стилістиці візантійських ювелірних виробів, зокрема весільних поясів та натільних ланцюгів, датованих періодом від ІІІ до поч. VII ст., а також їх аналогів. Досліджуються декоративні мотиви, технічні прийоми виготовлення та матеріали, що застосовувалися для створення цих предметів ювелірного мистецтва, а також їх символічне, ритуальне та естетичне значення. Особлива увага приділяється художньому аналізу форм, орнаментальних композицій і оздоблювальних технік у золотарстві – тиснення, лиття, чеканки, інкрустації, які відображають синтез античних традицій із сасанідськими впливами. На основі сучасних наукових досліджень і музейних колекцій визначено ключові техніко-технологічні та стилістичні особливості, що дозволяють окреслити художні канони й локальні варіації візантійського ювелірного мистецтва. У статті розглядаються зразки з державних і приватних колекцій, серед яких колекції: Дамбартон Окс, Метрополітен музею в Нью-Йорку, Британського музею в Лондоні та приватних зібрань Північної Америки, що уможливлює порівняльний аналіз творів та забезпечує обґрунтованість вибірки матеріалу. Дослідження також розкриває функціональні та соціокультурні аспекти весільних поясів і натільних ланцюгів як предметів ритуальної практики, маркерів соціального статусу та символів подружньої єдності. Аналізуючи їх роль у весільному обряді та як елементів приданого, стаття демонструє значення цих артефактів у формуванні стильових і декоративних традицій у візантійському золотарстві. Окрему увагу приділено взаємодії художніх і технічних практик, що відображає процеси культурної трансформації й адаптації античних і сасанідських мотивів у візантійському контексті. Результати дослідження сприяють глибшому розумінню естетичних, семантичних і функціональних особливостей ювелірного мистецтва східноримської традиції та відкривають перспективи подальших міждисциплінарних і порівняльних студій у сфері матеріальної культури близького Сходу й Середземномор’я.

Посилання

1. Дмитренко Н. Джерела іконографії сюжету «Таємна вечеря» в пам’ятках ранньохристиянської доби. Українська академія мистецтва. 2019. Вип. 28. Сс. 98-108.
2. Aimone M. Byzantine and Sasanian Silver, Enamels and Works of Art. Wyvern Collection III. New York – London: Wyvern Collection, 2020. 552 p.
3. British Museum – BIOG53231. British Museum. URL: https://surl.li/cifoeh.
4. British Museum – object H_1994-0408-1. British Museum. URL: https://surl.li/ncljju.
5. British Museum – object W_1964-0615-1. British Museum. URL: https://surl.lu/aopgyn.
6. British Museum collection image. British Museum. URL: https://surl.li/cusauv.
7. Dmytrenko N. Differences in The Iconography of The Last Supper in The Illuminations of The Gospels and Psalters of the 10th-14th Centuries Created in The Byzantine Empire. Anastasis. Research in Medieval Culture and Art. Vol. VIII. No. 1 May 2021. Romania. Pp. 91-108.
8. Dmytrenko N. The Reconstruction of a Diadem from Sakhnivka Village of Cherkasy Region and the Question About Its Attribution. Українська академія мистецтва. 2016. Вип. 25. Сc. 289-302.
9. DOAKS Museum – object info 27445. Dumbarton Oaks Museum. URL: https://surl.li/gujkgi.
10. Entwisle С., Adams N. Intelligible Beauty: Recent Research on Byzantine Jewellery. London: British Museum, 2010. 246 p.
11. Herrin J. Women and the Empire in Byzantium. Unrivalled Influence. Oxford: Oxford University Press, 2012. 160 p.
12. Kantorowicz E. H. The Golden Marriage Belt and the Marriage Rings of the Dumbarton Oaks Collection. Dumbarton Oaks Papers. Vol. 14. 1960. Pp. 1-16.
13. Logothetou G., Metaxas S., Kladouri N., Karydas A. G., Zacharias N. What Jewelry Did People Wear in the Middle Byzantine Period (10th-12th C.) in the Peloponnese? A Technological and Analytical Case Study. Journal of Archaeological Science: Reports. 2024. 15 p.
14. Parani G. Byzantine Bridal Costume. Δώρημα. Nicosia, 2000. Pp. 185-216.
15. Phoenix Ancient Art. Sassanian Bronze Bust of King Shapur II [Електронний ресурс]. URL: https://surl.li/oxxzsn.
16. Radle G. Marriage in Byzantium: Christian Liturgical Rites from Betrothal to Consummation. Cambridge: Cambridge University Press, 2024. 468 p.
17. Ross M. C. Jewelry, Enamels, and Art of the Migration Period, Catalogue of the Byzantine and Early Mediaeval Antiquities in the Dumbarton Oaks Collection 2. Washington, D.C., 1965, 2d ed. with addendum by S.A. Boyd and S. R. Zwirn. 2005. Pp. 37-39. No. 38, pl. 30-31.
18. Segall B. The Dumbarton Oaks Collection. American Journal of Archaeology. 1941. Vol. 45. Esp. 13.
19. Swarzenski H. The Dumbarton Oaks Collection. The Art Bulletin. 1941. Vol. 23. Pp. 77-79.
20. The Met “Search the Collection”. The Metropolitan Museum of Art. URL: https://surl.li/avzixd.
21. Walker A. Wearable art in Byzantium. Smarthistory. July 30, 2021. URL: https://surl.lu/jihpsb.
22. Weitzmann K. Age of Spirituality: Late Antique and Early Christian Art, Third to Seventh Century, ed. K. Weitzmann. Exhibition catalogue, Metropolitan Museum of Art, November 19, 1977 – February 12, 1978. New York, 1979. 736 p.