Композиція у теоретичному доробку українських авангардистів: світоглядні засади

  • Ольга Валер’янівна КАРПЕНКО Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв
Ключові слова: український авангард, теорія композиції, живописні елементи, імпресіонізм, супрематизм, безпредметність, абстракціонізм

Анотація

У статті зроблено спробу порівняльного аналізу головних теоретичних положень, які були висловлені українськими авангардистами у їхніх статтях, маніфестах, трактатах у зв’язку з пануючими на той час філософськими концепціями, які лягли в основу світоглядної картини мистців-новаторів. Той факт, що теорія мистецтва авангарду виникала одразу з появленням творчих експериментів як бажання самих художників розтлумачити світу і суспільству основні ідеї, зафіксовані в їхньому мистецтві, представляє неабиякий інтерес для вивчення філософсько-естетичних і композиційно-теоретичних основ художнього авангарду першої третини ХХ ст. як цілісного мистецького явища. При навіть короткому і досить поверхневому аналізі видно, що, незважаючи на всю стилістичну різноплановість творчості представників українського авангарду, існують певні точки зіткнення світоглядних концепцій, які знайшли свій прояв у теоретичному доробку мистців-новаторів. Спроба знайти ці точки перетину, а також їх узагальнити й систематизувати і є завданням нашого дослідження.

Розглядаються теоретичні погляди у зв’язку з філософськими концепціями, які вплинули на світогляд мистців-новаторів. Зокрема, розглянуто вплив філософської концепції А. Бергсона про інтуїтивне, безсвідоме начало як на модернізм уцілому, так і на теоретичні праці                            О. Архипенка та О. Богомазова. Розглянуто категорії космічного динамізму та ролі метафізики у творчості, а також запропоновні К. Фідлером три етапи сприйняття дійсності у творчості – метод наслідування, метод перетворення і творення. Проводиться паралель із запропонованою К. Малевичем класифікацією, згідно з якою мистецтво ділиться на дві стадії – речову і безречову. Речова поділяється на натурообразову та стадію деформації натурних явищ. Тоді як безречова або безпредметна стадія теж ділиться на чисту форму виявлення мальовничого світовідчування і супрематичну, де вже представлена система динамічних, статичних магнітних елементів. Аналізуються теоретичні висловлювання таких представників українського авангарду, як Олександр Архипенко, Олександр Богомазов, Михайло Бойчук, Казимир Малевич, а також представлені теоретичні погляди Василя Кандинського.

Посилання

1. Богомазов О. Живопис та елементи. Київ: Задумливий страус, 1996. 152 с.
2. Горбачов Д. «Він та я були українці» Малевич та Україна. Київ: Сім-студія, 2006. 456 с.
3. Павельчук І. Художні моделі абстрактного живопису в Україні. 1980-2000 (Епістемологія креації). Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2013 с.
4. Прищенко С. Художньо-образна система рекламної графіки: монографія. Київ: НАКККіМ, 2018. 512 с.
5. Соколюк Л. Бойчук та його школа. Харків: Видавець Савчук О.О., 2014. 386 с.
6. Столярчук Н. Український авангард ХХ століття: навч. посіб. Луцьк: Вежа-Друк, 2015. 180 с.
7. Українські авангардисти як теоретики і публіцисти. Упорядн.: Д. Горбачов, О. Папета, С. Папета. Київ: Тріумф, 2005. 384 с.
8. Юр М. Абстрактний живопис України: світові тенденції та національні традиції. Сучасне мистецтво. 2009. Вип. 6. Сc. 243-248.
9. Kandinsky W. Über das Geistige in der Kunst Insbesondere in der Malerei mit Acht Tafeln und zehn Originalholzschnitten Dritte Auflage. München: R- Piper & Co., Verlag, 1912. 145 s.
Опубліковано
2023-12-28
Розділ
ВІЗУАЛЬНІ МИСТЕЦЬКІ ПРАКТИКИ