СЦЕНОГРАФІЯ ДИЗАЙНУ СЕРЕДОВИЩА

Ключові слова: среда, дизайн, декорація сцени, сценографія, театр, архітектурне оточення.

Анотація

У статті розглянуті питання використання досвіду сценографії у дизайні середовища. Аналізується сценографія грецького театру. Вивчається співвідношення форм театру, сцени та декорації, а також їх вплив на глядача. Ці категорії також розглядаються в римському театрі. Він формується як закритий простір, щоб максимально привернути увагу глядача. У грецькому та римському театрі глядач включається в те, що відбувається на сцені, за допомогою зору та слуху. Сценографія компенсує статичність глядача використовуючи для цього рух акторів і хору, вживаючи спеціальні механізми для створення спецефектів. У статті розглянуто інший вид театралізованої вистави, в якому глядач ставав його учасником. Найпоширенышою формою такого подання була процесія. У статті наведені приклади театралізованих процесій та їх архітектурне оточення.

Важливим етапом у розвитку декорації є експерименти в театрі к. XIX – І третини ХХ ст. У театрі к. XIX ст. присутня натуралістична декорація, яка повторює оформлення міського середовища того часу. Зростання ритму міського життя, поява нових технічних засобів зв 'язку та пересування призвело до того, що декорація набуває динамічного вигляду. На декорацію театру І третини ХХ ст. вплинули авангардні течії у мистецтві. Мотиви промислової архітектури привносять у театральні постановки представники конструктивізму. Театральна декорація кі. ХХ ст. створюється проекційною технікою за допомогою цифрового устаткування. Проекції, створені з реальних фотографій, фрагментів відео, віртуальних і графічних зображень, стирають межу між декорацією театру і міським середовищем.

Декорація середовища формується як об’єми в просторі у вигляді синтезу вражень від міських споруд та середовищних об 'єктів. Ці об 'єкти, як у театрі декорація сцени, спрямовують рух, створюють зони підвищеного емоційного впливу. Середовищне проектування членує простір міста на тематичні зони з комплексом візуальних характеристик. Якість життя в цих міських зонах багато в чому залежить від середовищної декорації, що супроводжує життєві процеси.

            Ключові слова: середовище, дизайн, декорація сцени, сценографія, театр, архітектурне оточення.

Посилання

1. Андреева Е. Ю. Постмодернизм. Искусство второй половины ХХ – начала ХХI века. Санкт-Петербург: Азбука-классика. 490 с.
2. Багелис Т. И. Эволюция сценического пространства (От Антуана до Крега). Западное искусство. XX век. Москва: Наука, 1978. Сс. 150-180.
3. Барсукова Н. И. Дизайн среды в проектной культуре постмодернизма. Москва: ФГОУ ВПОРГАУ-МСХА им. К. А. Тимирязева, 2007. 242 с.
4. Витрувий. Десять книг об архитектуре. Репринтное издание. Под общ. ред. А. Г. Габричевского. Москва: Архитектура-С, 2006. 328 с.
5. Всеобщая история архитектуры. Т. 2. Под. ред. В. Ф. Маркузона, Б. П. Михайлова и др. Москва: Сройиздат: 1973. 739 с.
6. Глазычев В. Л. Эволюция творчества в архитектуре. Москва: Стройиздат, 1986. 494 с.
7. Головня В. В. История Античного театра. Москва: Искусство, 1972. 151 с.
8. Дженкс Ч. Язык архитектуры постмодернизма. Москва: Стройиздат, 1985. 138 с.
9. Ливранга Х. А. Театр мистерий в Греции. Т. 1. Трагедия. Москва: Новый акрополь, 2014. 264 с.
10. Литвинов Г. В. Сценография ландшафтного действа. Челябинск: Челябинский государственный институт культуры, 2005. 222 c.
11. Линч К. Совершенная форма в градостроительстве. Москва: Стройиздат, 1986. 261 с.
12. Михайлов С. История дизайна. Т. 1, Москва: Союз дизайнеров России, 2002. 278 с.
13. Раппапорт А. Г. Проект и время. Проблемы дизайна-2. Сб. статей. Москва: Архитектура, 2004. 400 с.
14. Трубкина Е. П. Баухауз. Театр художника: творческие поиски Оскара Шлеммера. Санкт-Петербург: СПбГАТИ, 2002. 80 с.
15. Шимко В. Т. Архитектурно-дизайнерское проектирование. Основы теории. Москва: Архитектура-С, 2004. 296 с.
Опубліковано
2020-05-14
Розділ
МИСТЕЦЬКА ТВОРЧІСТЬ У ПОЛІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ