ЗВУКОВЕ РІШЕННЯ АНІМАЦІЙНОГО ФІЛЬМУ У КІНЕМАТОГРАФІ БІЛОРУСІ

Анотація

У статті розглядається звукове рішення анімаційного фільму, яке розуміється як особливий спосіб побудови звукового ряду фільму в його співвідношенні з візуальним рядом і загальною драматургією твору. Звукове рішення фільму включає в себе такі компоненти, як мова, музика і шуми в акустично просторовому й образному співвідношенні і передбачає осмислення функціонування музики, шумів і мови в контексті образної системи кінотвору. Звукове рішення як складова образно-семантичної структури анімаційного фільму має особливі засоби виразності (інтонація, ритм, тембр та ін.) і способи відображення дійсності (асоціативне відображення предметного світу, ідей, емоцій), що дозволяє їй служити специфічним авторським способом створення художнього екранного образу мовою звукової експресії. Виділені специфічні особливості звукових компонентів у контексті анімаційного фільму: мовлення як найреальнішого і одночасно умовного звукового компонента, музики як самого емоційного елемента, штучне походження і темброва незвичайність шумової партитури. На основі аналізу звукового рішення кращих білоруських анімаційних фільмів режисерів Ігоря Волчека, Олени та Володимира Петкевич, Ірини Кодюкової робиться висновок про те, що звукове рішення виступає в них як важливий змістовний і формотворчий компонент, за допомогою якого здійснюється авторський задум. В анімаційному фільмі звук відіграє значну роль як загальнозрозуміла мова, яка може побічно пояснювати сюжет, розповідати про історичні та соціальні явища, ілюструвати внутрішні почуття й історію персонажів. Цими властивостями анімації обумовлено її активне впровадження в ігрове кіно, відеокліпи, рекламу. Місце анімаційного кіно в сучасній художній культурі дозволяє припускати широкі перспективи її розвитку в якості одного з важливих засобів масової комунікації.

Ключові слова: звукове рішення фільму, анімаційне кіно, кіномузика, мовні та шумові компоненти фільму.