Театр об’єкту як сценічна тенденція перформативного повороту в мистецтві ігрової ляльки

Анотація

Стаття присвячена дослідженню мистецького феномену театру об’єкту в контексті загальнокультурної тенденції перформативного повороту. Зокрема, розглядається перформативний поворот у сценічному мистецтві та його вплив на формування театру об’єкту. Окрему увагу приділено висвітленню природи його виникнення. З’ясовано походження театру об’єкту від мистецтва ігрової ляльки та охарактеризовано виконавські прийоми роботи в театрі об’єкту. Зазначено особливості розвитку та надано характеристику самого поняття, розглянуто форми його інтеграції у різні види сценічного та акціоністського мистецтва. Здійснено театрознавчий аналіз європейських та вітчизняних вистав театру об’єкту, а також вистав, що використовують його як виражальний елемент. Проаналізовано наукові праці західноєвропейських та американських дослідників театру об’єкту. Визначено, що він є результатом трансформації мистецтва театру ляльок у контексті тенденцій перформативного повороту. Доведено приналежність сучасних перформативних постановок театру об’єкту до естетики мистецтва ігрової ляльки. Надано характеристику та визначено дефініцію понять «оживлення» предмету, «імпровізаційна лялька», «театр анімації». Розглянуто сценічні постановки драматичного театру з інтеграцією виражальних засобів театру ляльок та театру об’єкту. На основі тези об'єктно-орієнтованої філософії Ґрема Гарманa про можливість існування об’єктів в автономній реальності та формули Річарда Аллена «об’єкт-об’єкт», яка описує взаємодію об’єкта з перформером без суб’єктного впливу, здійснено спробу надати варіанти класифікацій дії у різних перформативних формах театру об’єкту. У межах дослідження розглянуто вплив тенденцій метамодернізму на характер сценічних перформативних практик.