Книга як символ культури: від рукописних кодексів до цифрових носіїв

Володимир Віталійович  СКРИПНИК

doi:10.51209/platform.1.11.2025.355-367

Володимир Віталійович СКРИПНИК Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв

DOI: https://doi.org/10.51209/platform.1.11.2025.355-367

Ключові слова: книга, книгодрукування, цифрові носії, електронна книга, культурна спадщина, еволюція книги, бібліотечні фонди, цифровізація

Анотація

Книга – це не просто носій відомостей, а дорогоцінна частина культурного надбання, яка відбиває уявлення про світ, технічний поступ і суспільні зміни впродовж століть. Від стародавніх рукописних книг до цифрових сервісів, вона подолала довгий шлях еволюції, трансформуючи фізичну форму, але не змінюючи свою головну мету – зберігати і поширювати знання. Вона подібна до дзеркала людства, фіксуючи його моральні цінності, рівень технологічного розвитку та способи комунікації. Від найдавніших зразків шумерських клинописних табличок до сучасних цифрових сховищ – кожен етап становлення книги характеризується змінами в методах її виготовлення, розповсюдження та утримання. У статті аналізуються історичні зміни книги, починаючи від давніх рукописів, друкарської революції Ґутенберґа та розквіту масового книгодрукування до сучасних електронних форматів. Висвітлюється ключова роль книги у збереженні та трансляції знань, а також її значення в різних історичних періодах, з акцентом на вплив технологічного розвитку на формати та способи застосування книг. Окрема увага зосереджена на трансформації матеріальних носіїв інформації та їх впливі на культурні процеси. Особлива увага приділяється впливу цифрових технологій на культуру читання, трансформації бібліотек і проблем, пов’язаних із довговічністю цифрових носіїв. Досліджується взаємодія між друкованими та цифровими виданнями, що співіснують у сучасному культурному просторі, формуючи нові, гібридні форми книговидання. Окремо підкреслюється питання авторського права, тривалості зберігання інформації на носіях і зміни в читацьких звичках. Дослідження підкреслює, що книга, незалежно від формату, залишається невід'ємним елементом культурної спадщини і людської цивілізації, відіграючи ключову роль у передачі знань та збереженні культурної самобутності.

Посилання

1. Гарагуля С., Гриценко Н., Дубровіна Л. Цифрові бібліотечно-інформаційні ресурси у розбудові наукового сегменту національного інформаційного простору. Київ: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, 2021. 420 c.
2. Еко У. Не сподівайтеся позбутися книжок. Інтерв'ю записав Жан-Філіп де Тоннак. URL: https://surl.li/phyhmc.
3. Історія книг. Library homepage. URL: https://surl.li/xcclmr.
4. Книгодрукування як одне з найважливіших досягнень людства. URL: https://surl.li/mxjquf.
5. Маклюен М. Галактика Ґутенберґа: становлення людини друкованої. Київ: НікаЦентр, 2015. 388 с.
6. Мар'їна О. Бібліотека в цифровому просторі: монографія. Харків: ХДАК, 2017. 326 с.
7. Папакін Г. Досвід електронної публікації історичних джерел в США та Західній Європі: короткий огляд (1971-2010). Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. 2015. № 25. Сс. 77-88.
8. Читомо. Еволюція форматів: від глиняної таблички до електронної книжки. URL: https://surl.li/guhnrz.
9. Europeana. About. URL: https://surl.lu/kcsyck.
10. Google Books. About Google Books.
URL: https://surl.lu/skfcdc.
11. Naomi S. Baron. Reading in a digital age.
URL: https://surl.li/pplkjb.