Концерти сучасної християнської музики прославлення як простір взаємодії релігії та популярної культури

  • Тетяна Борисівна БУЛАХ Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв
  • Віталій Сергійович АЖНОВ Київський національний університет культури і мистецтв
Ключові слова: сучасна християнська музика, музика прославлення, постсекулярність, релігійна комунікація, концерт

Анотація

У статті досліджується феномен християнських концертів сучасної музики прославлення як складне соціокультурне та комунікативне явище, що виникає на перетині релігійного досвіду та масової культури. Такі форми публічної презентації християнської музики розглянуто з позиції визначення форми вираження постсекулярної релігійності, яка дедалі більше тяжіє до індивідуалізованих, емоційно забарвлених форматів духовної участі, що виходять за межі традиційних інституцій. Концертне середовище постає не в якості простору для музичного виконання, але як цілісний культурний текст, де відбувається трансляція, переозначення та переформатування сакральних змістів засобами, притаманними популярній культурі. Сцена, звук, світло, образи, риторика виконавців і реакції аудиторії формують цілісну семіотичну структуру, де сакральне у єдності з профаним, не втрачає своєї релігійної основи.

Концерти сучасної християнської музики постають як особлива форма переживання віри, в якій основну роль відіграє емоційний зв’язок між виконавцем і слухачами. Зазначене утворює простір нового різновиду релігійної комунікації, в яких важливу роль відіграє афективний досвід, колективна участь та естетична насиченість події, що обумовлено актуальними змінами в історичному культуропросторі, що відбивається у парадигмі релігійної присутності в суспільстві. Акцентовано, що такий тип музичного поклоніння створює відчуття глибокої внутрішньої причетності до спільного духовного досвіду, що надає події особистісної значущості та справжності. У дослідженні наголошено на важливості вивчення цих концертів як гібридних текстів, що поєднують традиційні релігійні наративи з новими форматами культурної репрезентації. Здійснений аналіз дозволяє говорити про появу нових моделей релігійної ідентичності, які формуються у взаємодії між сакральним змістом та інструментами сучасної комунікативної культури.

Посилання

1. Власополов Ю. Духовність як художній критерій у сучасній хоровій музиці. Музичне мистецтво і культура. 2024. Вип. 39. Сс. 27–35.
2. Зосім О. Східнослов’янська духовна пісня: сакральний вимір: монографія. Київ: НАКККіМ, 2017. 328 с.
3. Сапожнік О. Модуси ідентичності та їх зв'язок із духовною культурою. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2018. Вип. 29. Сс. 104-109.
4. Albrecht C. Einführung in die Hymnologie. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 1995. 355 s.
5. Barnard M. Liturgie voorbij de Liturgische Beweging. Zoetermeer: Meinema, 2006. № 4. Ss. 12-34.
6. Long T. Beyond the Worship Wars: Building Vital and Faithful Worship. Durham: The Alban Institute, 2001. № 2. Ss. 100-115.
7. Zosim O. Popular Music in Contemporary Church Chants. Journal of History Culture and Art Research. 2020. Vol. 9. № 2. Pр. 227-235.
Опубліковано
2025-09-06
Розділ
МУЗИКОЗНАВЧІ СТУДІЇ