Герменевтична інтерпретація мистецтва: спільне та відмінне у поглядах М. Гайдеггера та Х.-Г. Гадамера
Анотація
У статті досліджується внесок М. Гайдеґґера та Х.-Г. Ґадамера в основи герменевтичної інтерпретації мистецтва та його творів. Мета дослідження – виявити спільне та відмінну у герменевтичних підходах до інтерпретації мистецьких творів у творчості двох філософів. У статті використані герменевтичний, порівняльний методи, текстологічний аналіз. М. Гайдеґґер розглядає мистецтво як фундаментальний засіб розкриття істини і світу, спосіб розкриття сутності буття. Твори мистецтва усвідомлюються як репрезентації, що формують розуміння самого існування, відкриваючи приховані істини. Х.-Г. Ґадамер, з іншого боку, підкреслює важливість ролі інтерпретатора в процесі розуміння мистецтва. Він стверджує, що акт інтерпретації завжди знаходиться в межах історичного та культурного контекстів, а «упередження» інтерпретатора впливають на те, як розуміється твір. На відміну від М. Гайдеґґера, який зосереджується на події істини, що розкривається в мистецтві, Х.-Г. Ґадамер бачить мистецтво як діалог між минулим і сьогоденням, де значення обговорюється через взаємодію з твором. Обидва філософи відкидають уявлення про те, що мистецтво призначено для краси чи насолоди, натомість позиціонуючи його як процес, за допомогою якого розкривається та розуміється істина. Обидва філософи наголошують на онтологічному вимірі мистецтва, проте їх погляди розходяться у погляді на роль інтерпретатора та тимчасовість художнього досвіду. Для М. Гайдеґґера відкриття істини твором мистецтва є майже миттєвою подією, де сутність буття розкривається через сам твір мистецтва. У центрі уваги розкривається або «відбувається» істина, а роль глядача більш пасивна, як свідка цього розкриття. На противагу цьому Х.-Г. Ґадамер розглядає інтерпретатора як активного учасника процесу розуміння, де акт інтерпретації формується історичними та культурними традиціями, а також особистісним досвідом інтерпретатора. Значення мистецтва, для Х.-Г. Ґадамера, розгортається в безперервному діалозі між твором і інтерпретатором, відображаючи тимчасовість історичної свідомості. Таким чином, твір мистецтва є не статичною сутністю, а динамічним процесом, де розуміння розвивається з часом через взаємодію з твором.
Посилання
2. Bontekoe, R. (1996). Dimensions of the hermeneutic circle. Atlantic Highlands, NJ: Humanities Press [in English].
3. Caputo, J. (2000). More radical hermeneutics: On not knowing who we are. Bloomington, IN: Indiana University Press [in English].
4. Dallymayr, F. (1989). Hermeneutics and deconstruction: Gadamer and Derrida in dialogue. In Diane P. Michelfelder & Richard E. Palmer (Eds.). Dialogue and deconstruction: The Gadamer-Derrida encounter. New York: State University of New York Press, 75-92 [in English].
5. Dreyfus, H. L. (2005). Heidegger’s Ontology of Art. In H. L. Dreyfus & M. A. Wrathall (Eds.). A Companion to Heidegger. Oxford: Blackwell. 392-406 [in English].
6. Gadamer, H.-G. (2006). The Artwork in Word and Image: “So True, So Full of Being”. Theory, Culture & Society, 23 (1), 57-83 [in English].
7. Gadamer, H.-G. (1989). Truth and Method. London: Sheed and Ward [in English].
8. Gadamer, H-G. (1986). The Relevance of the Beautiful and Other Essays. In R. Berlasconi (Ed.). Cambridge: CUP [in English].
9. Greene, M. (1995). What counts as philosophy of education? In Wendy Kohli (Ed.). Critical conversations in philosophy of education. New York: Routledge. 3-23 [in English].
10. Grondin, J. (2016). The Hermeneutical Circle. In J. Grondinm N. Keane & C. Lawn (Eds.). The Blackwell Companion to Hermeneutics Oxford, Blackwell. 299-305 [in English].
11. Grondin, J. (2002). The Philosophy of Gadmer. K. Plant (trans.). New York: McGill-Queens University Press [in English].
12. Heidegger, M. (1977). Basic Writings. In D. F. Krell (Ed.). San Fransisco: Harper [in English].
13. Heidegger, M. (1962). Being and Time. In J. Macquarrie & E. Robinson (trans.). Oxford: Blackwell Publishers Ltd [in English].
14. Heywood, J., Sandywell, B. (1999). Interpreting Visual Culture. Explorations in the Hermeneutics of Vision. London: Routledge [in English].
15. Kinsella, E. A. (2006). Hermeneutics and Critical Hermeneutics: Exploring Possibilities within the Art of Interpretation. Forum: Qualitative Social Research [On-line Journal], 7 (3).
16. Kögler, H.-H. (2014). The Idea of Dialogue in Gadamer's Hermeneutics. Journal of Dialogue Studies, 2 (1), 47-67 [in English].
17. Kögler, H.-H. (1996). The power of dialogue: Critical hermeneutics after Gadamer and Foucault. In P. Hendrickson (Trans.). Cambridge, MA: The MIT Press [in English].
18. Schwandt, T. (2001). Hermeneutic circle. Dictionary of qualitative inquiry. Thousand Oaks, CA: Sage Publication. 112-118 [in English].
19. Smith, D. (1999). Writing the social. Toronto, ON: University of Toronto Press [in English].
20. Wachterhauser, B. (1986). Hermeneutics and modern philosophy. Albany, NY: State University of New York Press [in English].
21. Weinsheimer, J. C. (1985). Gadamer's hermeneutics: A reading of truth and method. New Haven, CT: Yale University Press [in English].
22. Westphal, M. (1997). Positive postmodernism as radical hermeneutics. In R. Martinez (Ed.). The very idea of radical hermeneutics. Atlantic Highlands, NJ: Humanities Press. 48-63 [in English].
23. Wrathall,M. A. (2017). Heidegger’s Ontology of Art. In L. Hubert, M. Dreyfus, M. A. Wrathall (Eds.). Background Practices: Essays on the Understanding of Being Oxford: Oxford Academic. 125-140 [in English].
ISSN 

