Міфологія в мистецтві екслібрису

Анотація

Екслібрис є важливою складовою книжкової культури, щирим зізнанням книголюба в його відданій любові до книги. Образно-художня сутність українського книжкового знаку приваблює своєю багатогранністю. Враховуючи, що екслібрис – це охоронний знак книжки, найулюбленішим елементом композиції досить часто слугує саме вона, бо найбільше пасує до функціонального призначення книжкового знаку. Професійно виконаний екслібрис здатний розповісти і про художника, і про власника книги, адже це такий різновид мистецтва, в якому особливо переконливо розкривається душа автора, бо мета екслібриса – бути не сухим ярликом із позначенням імені власника книги, а й характеристикою, і автора, і водночас автора-художника.

            Прикрашена екслібрисом книга стає музейним експонатом, предметом, який треба цінувати і особливо берегти. Звичайна книга, що має екслібрис, стає певною міри унікальною. Книжковий знак належить не лише авторові та власнику, а й своїй епосі. Почавши свою історію як геральдичний знак на книзі, що вказував на її власника, екслібрис як вид графічного мистецтва став справжньою прикрасою книги.

            Античне мистецтво було тісно пов’язане з міфологією, пізніше на всьому просторі європейського Середньовіччя, коли велику роль у суспільній думці відігравала християнська релігія, античну міфологію витіснила християнська міфологія. Глибокий інтерес до античності знову пробуджується в епоху Відродження. Особливо популярною стає греко-римська міфологія. Римського Юпітера стали представляти у вигляді Зевса. Верховне божество, батько богів і людей, керівник олімпійської родини богів, був представником третього покоління богів, які скинули друге покоління – титанів. Зевс відвідує Данаю у вигляді золотого дощу, Семелу – з блискавками й громами, Європу він викрадає, обернувшись биком, до Леди з’являється лебедем, Персефоні – змієм. У живописі XVI-XVIII ст. сцени, пов’язані з походеньками Зевса, були особливо популярними. Наприкінці ХХ ст. вони заполонили й екслібрис. Цьому сприяло застосування техніки глибокого друку, яка дозволяла художнику вдаватися в пікантні деталі, глибше розкривати сюжет. Поширенню цієї графічної техніки сприяли численні колекціонери книжкових знаків, їх замовники.