Міфологія в мистецтві екслібрису
Анотація
Екслібрис є важливою складовою книжкової культури, щирим зізнанням книголюба в його відданій любові до книги. Образно-художня сутність українського книжкового знаку приваблює своєю багатогранністю. Враховуючи, що екслібрис – це охоронний знак книжки, найулюбленішим елементом композиції досить часто слугує саме вона, бо найбільше пасує до функціонального призначення книжкового знаку. Професійно виконаний екслібрис здатний розповісти і про художника, і про власника книги, адже це такий різновид мистецтва, в якому особливо переконливо розкривається душа автора, бо мета екслібриса – бути не сухим ярликом із позначенням імені власника книги, а й характеристикою, і автора, і водночас автора-художника.
Прикрашена екслібрисом книга стає музейним експонатом, предметом, який треба цінувати і особливо берегти. Звичайна книга, що має екслібрис, стає певною міри унікальною. Книжковий знак належить не лише авторові та власнику, а й своїй епосі. Почавши свою історію як геральдичний знак на книзі, що вказував на її власника, екслібрис як вид графічного мистецтва став справжньою прикрасою книги.
Античне мистецтво було тісно пов’язане з міфологією, пізніше на всьому просторі європейського Середньовіччя, коли велику роль у суспільній думці відігравала християнська релігія, античну міфологію витіснила християнська міфологія. Глибокий інтерес до античності знову пробуджується в епоху Відродження. Особливо популярною стає греко-римська міфологія. Римського Юпітера стали представляти у вигляді Зевса. Верховне божество, батько богів і людей, керівник олімпійської родини богів, був представником третього покоління богів, які скинули друге покоління – титанів. Зевс відвідує Данаю у вигляді золотого дощу, Семелу – з блискавками й громами, Європу він викрадає, обернувшись биком, до Леди з’являється лебедем, Персефоні – змієм. У живописі XVI-XVIII ст. сцени, пов’язані з походеньками Зевса, були особливо популярними. Наприкінці ХХ ст. вони заполонили й екслібрис. Цьому сприяло застосування техніки глибокого друку, яка дозволяла художнику вдаватися в пікантні деталі, глибше розкривати сюжет. Поширенню цієї графічної техніки сприяли численні колекціонери книжкових знаків, їх замовники.
Посилання
2. Борис Дроботюк. Екслібриси. Двадцять п’ята книга серіалу «Комігулагіана». Львів-Дубно-Луцьк: Джерело, 2015. Сс. 15, 17.
3. Жінка в екслібрисі. Каталог Першої Міжнародної виставки книжкового знаку в Україні. Київ: Видавничий Дім «Соборна Україна», 1993-1994. С. 36.
4. Руденко О. Графіка Сергія Іванова. Галицька брама. Художники-графіки випускники УПІ (УАД) № 1-3 (217-219). Львів. Січень-березень’2013. С. 27.
5. Сенів І. Олена Кульчицька. Каталог творів. Львів: Львівське обласне управління культури, Львівська організація спілки художників УРСР, 1959. 32 с.
6. Сергій Конончук. Графіка: Альбом. Київ: Мистецтво, 1988. 104 с.
7. Тандем: Чеська Республіка, Україна. Альбом-каталог виставки екслібрисів. Київ: Центр сучасного мистецтва «Білий Світ», 2019. 36 с.
8. Український книжковий знак XIX-XX століть: каталог колекції Степана Давимуки: у 3 тт. Львів: Апріорі, 2017. Т.1: А-Д. Сс. 96-155.
9. Український радянський книжковий знак EXLIBRIS. Каталог виставки (1918-1964). Київ: Мистецтво, 1965. С. 32.
ISSN 

