Українське необароко в архітектонічних видах творчості як один із національних самоіндифікаторів
Анотація
У статті розкриваються феномени українського бароко і необароко та його значення для самоіндифікації українського етносу в умовах сучасних соціально-економічних потрясінь, утвердження української державності, глобалізаційних процесів, розмивання національних ідентичностей. У ньому вбачається засіб виявлення «українськості» через неповторні культурні традиції у жорстокому світі конкуренції держав, націй. У матеріалі подаються особливості європейського художнього стилю бароко, який проник у всі види мистецтва та породив у європейських країнах свої національні школи. Європейське бароко, що лягло на благодатний «ґрунт» України, під впливом народного мистецтва, естетичних смаків та ідеалів, набуло національних ознак, місцевої самобутності й отриимало назву «українське бароко» або «козацьке бароко».
Підкреслюється, що однією із головних особливостей художньої творчості українців є декоративність та, що бароко мало значний вплив на українську культуру.
Зазначається поєднання в українському бароко досвід європейського мистецтва з своєрідністю етнічного розуміння прекрасного в мистецтві.
Вплив бароко був на стільки сильним, що навіть народне мистецтво, яке є досить консервативним, зазнало його. Указується, що українське бароко є одним із джерел українського авангарду, а останній можна зрозуміти як своєрідне «необароко». Проводиться думка, що барокова культура України має трьохсотрічну історію та вважається проявом національної ідентичності та символом української державності. В наш час українське бароко та необароко проявляється у сучасній архітектурі, декоративно-прикладному мистецтві, дизайні, образотворчому мистецтві як прояв риси національної свідомості наповнені власним історичним досвідом.
Автор наводить приклади проявів мотивів українського необароко, бароко в архітектурі, дизайні. Зокрема акцентується увага на присутності бароковості у колекціях одягу, меблів відомих у світі українських дизайнерів, котрі репрезентують Україну на міжнародних виставках.
Посилання
Бароко – Мистецтво України: енциклопедія : у 5 т. Київ: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995.
Даренська В. Українське бароко як світоглядний стиль. URL: http://archive.ndiu.org.ua/fulltext.html?id=2820
Казьміна О., Машков В. Стиль бароко – самоствердження української національної самобутності в європейському культурному просторі.
URL:
http://ukrconf.fl.kpi.ua/wpcontent/uploads/2014/12/32._Kaz_mina_Olena__Mashkov_Vitaliy.pdf
Корницька Л. Етнодизайн у системі сучасної професійної освіти. Тенденції розвитку вітчизняного дизайну та дизайн-освіти у вимірах сучасності: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 15–16 листопада 2012 р. Київ . Сс. 65-69.
Личковах В. Дивосад культури: Вибрані статті з естетики, культурології, філософії мистецтва. Чернігів: Деснянська правда, 2006. URL: https://kzref.org/volodimir-lichkovah-divosad-kuleturi-vibrani-statti-z-estetiki.html
Логвин Г. Українське бароко в контексті європейського мистецтва. Українське бароко та європейський контекст. Київ: Наук. думка, 1991. 256 с.
Луцкевич Ю. Від бароко до бароко. Художньо-літературна акція, присвячена бароковій культурі XVII-XVIII ст. і необароковим течіям ХX століття. Тези доповідей. Київ: НХМУ, 1996. С. 3.
Макаров А. Світло українського бароко. Київ: Мистецтво, 1994. 296 с.
Найден О. Орнамент українського народного розпису: витоки, традиції, еволюція. Київ: Наукова думка, 1989. 162 с.
Ольховик М. «Бароковий універсалізм» в українському художньому мисленні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук. Київ, 2005. 16 с.
Рудик Л. Необароко у творчості сучасних дизайнерів. Вісник національної академії мистецтв. 2010. Вип. 21. Сс. 100-109.
Резвухіна Л. Особливості стилю бароко в декоративно-прикладному мистецтві.
URL: https://www.researchgate.net/publication/331507535_OSOBLIVOSTI_STILU_BAROKO_V_DEKORATIVNO PRIKLADNOMU_MISTECTVI
Третяк К. Українське бароко як вираз національної ідеї в архітектурі. Етнічна історія народів Європи. 2001. Вип. 9. Сс. 40-43.
Чижевський Д. Сімнадцяте сторіччя в духовній історії України. Хроніка’2000. Український культурологічний альманах. 2000. Вип. 37-38. Сс. 202-216.
Товстенко Т. Етновияви в стильових рисах сучасної архітектури Києва. Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Народна творчість та етнографія, 2010. № 6. Сс. 23-30.
Чепелик В. Зародження архітектури українського необароко. Українське бароко: зб. наук. праць. Харків: Акта, 2004. Т. 2. Сс. 269-369.