Міжкультурний діалог як інструмент утвердждення національної самоідентифікації (на прикладі діяльності Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв

  • Валерія Дмитрівна ШУЛЬГІНА Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв
  • Ніна В’ячеславівна АРАЯ БЕРРІОС Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв

Анотація

У статті узагальнено досвід Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв (КМАЕЦМ) у контексті міжкультурного діалогу у сфері освіти та підготовки фахівців музичного, сценічного та циркового мистецтв України в умовах російської військової агресії 2022 р. На основі наукового дослідження теоретичної, практичної та історичної діяльності Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв розроблена сучасна наукова розвідка в контексті дослідження феномену діалогу як сенсу формування особистості та міжкультурного діалогу в національній самоідентифікації студентів як майбутніх митців та ідеологів-культурологів. На прикладі міжкультурного діалогу різних національних культур автори показують шляхи реальної співпраці Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв із провідними мистецькими та культурними інституціями Європи та світу з організації спільного міжкультурного освітнього процесу та проведення мистецьких вистав на території країн європейської спільноти. Проведені наукові дослідження та практичне узагальнення досвіду Київської міської академії сценічного та циркового мистецтв у контексті міжкультурного діалогу у професійній підготовці сучасного фахівця видовищної сфери показали його актуальність, важливість та ефективність як інструменту спілкування з провідними світовими митцями, культурними та освітніми установами з усього світу. Завдяки створенню тимчасових філій у різних країнах Європи Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв змогла надати велику підтримку та можливість здійснювати освітній процес своїм студентам і співробітникам у час початку військової агресії проти України. Натомість студенти та їхні творчі керівники дали потужний зворотній зв’язок концертами, шоу, презентаціями та виступами, які позитивно популяризували не лише Академію, але й Україну загалом.

Посилання

1. Бубер М. Проблема человека. Киев: Центр, 1998. 96 с.
2. Котельников С. Клетка на двоих. Киев: Логос, 2016. 292 с.
3. Козаренко О. Феномен української музичної мови. Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2000. 284 с.
4. Пожарська О.В. Зміст та функції циркового мистецтва. Молодий вчений. 2017. Вип. 9 (49). Сс.181-186.
5. Романенкова Ю. Современное цирковое искусство как поле для борьбы со стереотипами. Арт-платформа. 2020. Вып. 1. Сс. 69-93.
6. Самойленко А. Музыковедение и методология гуманитарного знания. Проблема диалога. Одесса: Астропринт, 2002. 243 с.
7. Савчин Г. Синестезія як принцип розвитку художньо-естетичної свідомості. Молодий вчений. 2018. N3 (55). Сс. 263-267.
8. Шульгіна В. Музична Україніка. Київ: Музична Україна, 2002. 246 с.
9. McCaffrey T., Higgins P., Morrison H., Nelligan S., Clancy A., Cheung PS., Moloney S. Exploring the role and impact of visual art groups with multiple stakeholders in recovery-oriented mental health services. Journal The Arts in Psychotherapy. 2021. Vol. 72.
10. Romanenkova Ju., Paliychuk A., Sharikov D., Bratus I., Kuzmenko H., Gunka A. Circus art in modern realities: functions, problemas, prospects. Revista inclusions. 2021. Vol. 8. Pp. 571-581.
11. Yakovlev O., Levko V. Academization Forms of Popular music. Journal of History Culture and Art. 2020. N 9. Pp. 139-146.
Опубліковано
2022-12-01
Розділ
КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ РОЗВІДКИ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають