НЕОФОЛЬКЛОРНІ ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЧОСТІ  ВАЛЕНТИНА ГОРДІЙЧУКА  ТА АНАТОЛІЯ ТОКАРЕВА

Вероніка  ЗАЙЦЕВА

doi:10.51209/platform.1.3.2021.346-360

Вероніка ЗАЙЦЕВА Київський університет імені Бориса Грінченка https://orcid.org/0000-0003-1160-1760

DOI: https://doi.org/10.51209/platform.1.3.2021.346-360

Ключові слова: дослідження, культура, книга, мистецтво, ілюстрація, художники, книжкова графіка, український етнографізм

Анотація

Досліджуючи та аналізуючи художню спадщину українських графіків ІІ пол. ХХ ст., можемо зазначити, що творчі пошуки в галузі книжкового оформлення 1970-х–1980-х рр. були наслідком свідомої боротьби художників із зовнішнім прикрашательством і поверховим декоративізмом, позбавленим глибокого змісту. Українські майстри книжкової графіки Валентин Гордійчук і Анатолій Токарев своїми роботами спростовували тенденції певного занепаду візуальної мови цього періоду, після злету мистецтва книги 1950-х–1960-х рр. Київські художники Валентин Гордійчук і Анатолій Токарев ставали на шлях оновлення, органічно-цілісного вирішення всіх елементів оформлення книги. Зокрема, вони вважали за потрібне переосмислити «Енеїду» І. П. Котляревського, активний колір і драматичну атмосферу, де пафос героїзму й усереднені образи починають поступатися думці про поему як глибший за змістом твір. Методологія дослідження полягає в застосуванні загальнонаукових методів (аналізу та синтезу, індукції та дедукції, єдності історичного і логічного) та мистецтвознавчих методів (компаративний, типологічний, описовий). Наукова новизна роботи полягає у дослідженні неофольклорних особливостей ілюстрування Валентина Гордійчука і Анатолія Токарева. Важливо підкреслити, що ілюстраторам України 1970-х–1980-х рр. було властиво зосереджуватися на духовно-культурних та пластичних засадах історичної малярської спадщини. Можна зазначити, що традиції доби бароко тісно переплітаються в цих ілюстраціях з національними народними мотивами. Тому надзвичайно плідним об’єктом дослідження є роботи майстрів книжкової графіки в новій художній трактовці літературних образів Івана Котляревського.

Посилання

1. Авраменко О. Після соцреалізму. Нова Ґенерація, 1992. Cc. 32-34.
2. Белічко Н. Книжкова графіка 50-70-х років ХХ століття. Рукописна та книжкова спадщина України, 2003. Вип. 8. Сс. 126-141.
3. Владич Л. Мовою графіки. Київ: Мистецтво, 1967. 248 с.
4. Історія українського мистецтва: у 5 т. НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2007. Т. 5: Мистецтво XX століття. 1048 с.
5. Зайцева В. Художня інтерпретація літературних образів Івана Котляревського у культурно-історичному контексті кінця ХІХ – початку ХХІ століть. Дис… на здобуття наук. ступеня канд мистецтвознав., 2019. 180 с.
6. Криволапов М. Анатолій Базилевич. Київ: Мистецтво, 1976. 96 с.
7. Криволапов М. Про мистецтво та художню критику ХХ століття. Київ: ІПСМ, 2006. 227 c.
8. Лагутенко О. Українська графіка першої третини ХХ століття. Київ: Грані-Т, 2003. 128 с.
9. Лагутенко О. Українська графіка ХХ століття: монографія. Київ: Грані-Т, 2011. 184с.
10. Ламонова О. Шляхи української графіки ІІ-ї половини ХХ століття. «Мистецька мапа України. Київ». Проект Музею сучасного мистецтва України: Каталог. Київ, 2015. Сс. 246-247.
11. Петрова О. Фольклорні традиції в українській ілюстрації 70-80-х років XX сторіччя. Маґістеріум. Випуск п'ятий. Культурологія. Київ: Стилос, 2000. Сс. 61-68.
12. Популярная художественная энциклопедия. Под ред. В.М. Полевого. Москва: Советская энциклопедия, 1986. 476 с.