МОРФОЛОГІЧНИЙ ТА АУДІАТИВНИЙ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЗВУКУ: ЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ У БАГАТОВИМІРНОМУ ЗВУКОВОМУ ПЕЙЗАЖІ

Ключові слова: естрадно-вокальне мистецтво, етос, цінності культури, музика, виконавство, суспільство, епоха

Анотація

Метою даної роботи є розгляд концепції музичного етосу та обґрунтування ролі естрадного та вокального виконавства як явища для формування культурних цінностей найвищого рівня існування суспільства. Було проаналізовано значну кількість джерел, що дозволило визначити основні проблеми, що потребують вивчення, а саме вивчення естрадного мистецтва з позицій смислового навантаження щодо формування культурних цінностей. Методологія дослідження полягає у застосуванні порівняльного, історичного та логічного методів. Цей методологічний підхід дозволяє розкрити та проаналізувати певні погляди на українську популярну музику та її значення як культурний код швидкоплинних змін часу та значення цього виду мистецтва на шляху до позиції культурної цінності етосу. Встановлено, що культурний вектор вокальної та естрадної діяльності поширюється на антропологічний напрямок у контексті історичного та культурного сенсу існування суспільства, яке, в свою чергу, є носієм як колективне несвідоме в процесі сприйняття дійсності. Це дозволяє вивчати естрадно-вокальне мистецтво як втілення цінностей короткого проміжку часу і як тенденцію до визначення вокально-естрадного мистецтва як соціокультурного явища в історичному континуумі, що впливає на формування загальнолюдського музичного етосу. Близькість до соціальних подій людського життя, а також відповідність інтерактивному існуванню міжкультурної комунікації дозволяє нам стверджувати естрадно-вокальне мистецтво як спосіб виокремлення складової музичного етосу епохи. Визначено  взаємозв'язок між соціальними та історичними факторами, які суттєво впливають на формування естрадно-вокального мистецтва, що дозволяє виокремити основні віяння та характерні погляди суспільства в короткий проміжок часу. Зазначено, що саме завдяки естрадно-вокальному мистецтву структурується певне підґрунтя для формування музичного етосу культури.

Посилання

1. Bates, E. (2009). The Composition and Performance of Spatial Music. Dublin: Trinity College.
2. Biberian, G. (2012). Liber, the Book of Guitar. Cheltenham, UK: Nouranexis Publications.
3. Blackburn, M. (2009). In: Composing from spectromorphological vocabulary: proposed application, pedagogy and metadata. UK: Novars Research Centre.
4. Ciciliani, M. (2016). Musical Experience Beyond Audible Sound and Its Relevance for Electro-acoustic Composition. Graz/Austria: Kunstuniversität Graz Institute for Electro-Acoustic Music.
5. Corghi, A. (1974). Consonancias y Redobles. Azio. Milano: Edizioni Suvini Zerboni.
6. Ekeberg-Henriksen, F. (2002). Space in Electroacoustic Music: Composition, Performance and Perception of Musical Space. London: City University.
7. Emmerson, S. (2008). Acoustic/Electroacoustic: the Relationship with Instrumental. Journal of New Music Research, 27, (1-2), 146-64.
8. Emmerson, S. (1998) Aural landscape: musical space. Organised Sound, 3(2), 135-40. UK: Cambridge University Press.
9. Finney, J. and Philpott, C. (2010). Informal learning and meta-pedagogy in initial teacher education in England. UK: Cambridge University Press.
10. Frengel, M. (2017). The Unorthodox Guitar: A Guide to Alternative Performance Practice. USA: OUP Illustrated edition.
11. Gordon, E. E. (1989). Audiation, Music Learning Theory, Aptitude, and Creativity. Music Education Forum on Creativity Journal, 75-81. Suncoast Music Education Forum on Creativity.
12. Green, L. (2002). How Popular Musicians Learn: A Way Ahead for Music Education. Aldershot: Ashgate.
13. Josel, S. & Tsao, M. (2014). The Techniques of Guitar Playing. Berlin: Barenreiter-Verlag.
14. Landy, L. (2007). Understanding the Art of Sound Organization. MIT Press.
15. Normandeau, R. (2009). Timbre Spatialisation: The Medium is the Space. Organised Sound, 14(3), 146-164. Available at: https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/09298219808570742.
16. Oliveros, P. (2007). Improvising with Spaces, Proceedings of the 13. International Conference on Auditory Display. Arts Department Rensselaer Polytechnic Institute. Montréal.
17. Risteski, I. B. (2006). A New Foundation of Guitar Philosophy. Theoria, 15 (2), 91-98. Chilie: Universidad del Bío-Bío.
18. Sansom, M. (2007). Improvisation and Identity: A Qualitative Study. Critical Studies in Improvisation, 3, 1. Available at: http://epubs.surrey.ac.uk/815372/.
19. Schaeffer, P. (1966) Traité des objets musicaux. Published by Seuil.
20. Schneider, J. (2015). The Contemporary Guitar. US: Rowman and Littlefield Publishers; Revised and Enlarged edition.
21. Smalley, D. (1997). Spectro-morphology and Structuring Processes. The Language of Electroacoustic Music. London: Macmillan, 61-93.
22. Smalley, D. (2007). Space-form and the acousmatic image. Organised Sound, 12, 1. Available at: https://www.cambridge.org/core/journals/organisedsound/article/abs/spaceform-and-the-acousmatic image/8B80E6A25A065A3D37DA7F9568A23432#.
23. Vishnick, M. (2015). Sculpting Sound on the Classical Six-String Guitar, 2. US: Create Space.
24. Wishart, T. (1998). On Sonic Art. Harwood Academic Publishers.
Опубліковано
2021-05-27
Розділ
МУЗИКОЗНАВЧІ СТУДІЇ