МАСОВА КУЛЬТУРА: ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ТА НАПРЯМКИ ТЕОРЕТИЧНОГО ОСМИСЛЕННЯ

Ключові слова: масова культура, культура «масового суспільства», проблематика, підходи до вивчення, напрямки осмислення, франкфуртські, структуралістські, марксистські і неомарксистські, феміністичні, постмодерністські теорії.

Анотація

Мета статті – обґрунтувати проблемні питання масової культури, висвітлити головні підходи щодо вивчення її проблематики та виокремити  напрямки щодо теоретичного осмислення масової культури. Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного, історико-логічного, аналітичного  методів. Зазначений методологічний підхід дозволяє розкрити та піддати аналізу теорії осмислення масової культури, підходи щодо вивчення її проблематики. Зроблено спробу висвітлити в рамках загальної культури феномен масової культури, який, перебуваючи у процесі постійного динамічного розвитку, трансформується та змінюється, відкриває нові явища й особливості проявів складної соціокультурної системи сучасності. Проте недостатня розробленість проблеми у науці робить деякі положення дискусійними, розв’язання яких є важливим для сучасного культурного життя. Неоднозначність підходів, що стосуються загальних принципів вивчення самої сутності поняття «масова культура», додає певної складності і значущості цій проблематиці. Сучасна наукова парадигма визначає три головних підходи щодо вивчення проблематики масової культури. Виокремлюємо декілька напрямків щодо теоретичного осмислення масової культури: теорії масової культури, що розглядається як культура «масового суспільства»; наукові дослідження Франкфуртської школи; структуралістські теорії; марксистські і неомарксистські теорії; теорія фемінізму; постмодерністські теорії. Сьогоднішня наукова думка розглядає масову культуру не лише як домінування ситуації конформізму індивіда та суспільства в цілому, а скоріше компонентою загальних соціокультурних процесів у їх загальній динаміці. Наукові напрями, окрім постмодерністської теорії, певним чином спираються на використання дихотомії «елітарне- масове» у різних варіантах. Принципи теоретичних і практичних трансформацій моделі сучасної культури, за постмодерністською науковою думкою, безумовно, претендують у цьому контексті на певну наукову оригінальність, і постмодерний підхід до вивчення сучасних соціокультурних явищ представляється досить плідним для формування сучасного наукового знання.

            Kлючові слова: масова культура, культура «масового суспільства», проблематика, підходи до вивчення, напрямки осмислення, франкфуртські, структуралістські, марксистські і неомарксистські, феміністичні,  постмодерністські теорії.

Посилання

1. Бычков П. Г. Социально-интеграционный потенциал массовой культуры постиндустриального общества: дис. на соискание науч. степ. канд. культурологии: спец. 24.00.01 – «Теория и история культуры». Санкт-Петербург, 2014. 180 с.
2. Костина А. В. Массовая культура как феномен постиндустриального общества. Москва: Едиториал УРСС, 2005. 352 с.
3. Мукерджи Ч., Шадсон М. Новый взгляд на поп-культуру// Полигнозис. 2000. № 2. Сс. 103-112.
4. Мукерджи, Ч., Шадсон, М. Новый взгляд на поп-культуру// Полигнозис. 2000. № 3. Сс. 87-95.
5. Шапинская Е. Н. Формирование эстетического сознания в контексте современной массовой культуры (некоторые западные теории последних лет)// Современные концепции эстетического воспитания. Москва: Институт филсофии РАН, 1998. Cс. 100-115.
6. Шмидт B. P., Шуршин K. B. Массовая и элитарная культуры в зеркале тендерного подхода. Социоло¬гические исследования. 2000. № 7. Сс. 58-64.
7. Fairbairn R. From Instinct to Self: Selected Papers of W.R.D. Fairbairn. Jason Aronson, Inc, 1994. Vol. I. Рр. 13-92.
Опубліковано
2020-05-14
Розділ
МИСТЕЦЬКА ТВОРЧІСТЬ У ПОЛІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ