Фортифікаційні сакральні споруди на землях Хмельниччини: зміни чи руїни?

  • Наталія Олексіївна УРСУ Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
  • Іван Андрійович ГУЦУЛ Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
  • Іван Станіславович ПІДГУРНИЙ Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Ключові слова: оборонне сакральне зодчество, архітектура, фортифікаційні споруди, храм-фортеця, монастир, руїни.

Анотація

Стаття присвячена дослідженню долі оборонного сакрального зодчества, храмів-фортець, каплиць, укріплених монастирів чернечих орденів, розташованих на землях Хмельниччини. Зазначається, що храми-фортеці стали символами збереження і захисту державності, носіями духовної та культурної цінності, характерними ознаками світоглядних ментальних і матеріальних основ українського народу. У період росту національної самоідентичності українців, на тлі відкритої російської агресії, набуває актуальності звернення до розгляду вітчизняного доробку, який слугує захисту мешканців українських земель, що і стало предметом дослідження у статті. Прийшло усвідомлення культурної та мистецької цінності оборонного храмового зодчества, що, безперечно, спричинило неабиякий інтерес до проблеми збереження національної полікультурної спадщини для майбутніх поколінь, бажання змін у ставленні до перлин архітектури різних конфесій в Україні.

              Автори розглядають конкретні храми-фортеці, розташовані у межах теренів Хмельниччини, констатують характерні особливості споруд, аналізують архітектоніку та ознаки приналежності даним землям. У статті подані відомості про стан збереження деяких пам’яток і констатована недостатня увага державних структур, що відповідають за стан екзистенції архітектурної спадщини України. Акцентовано увагу, що у більшості випадків є претензії до збереження історичного вигляду споруд, до впровадження у процес ревіталізації адаптованих будівельних матеріалів. Ці проблеми вимагають негайних змін. Суспільство також потребує змін, насамперед, у свідомості громадян, зокрема чиновників, від яких залежить шанобливе ставлення до автентичного архітектурного доробку на теренах Хмельниччині. В іншому випадку отримаємо не зміни, а руїни. Наступними кроками у дослідженнях буде розширення ареалу аналізованих храмів-фортець і впровадження даних відомостей у науковий обіг.

Посилання

1. Березіна І. Оборонна архітектура України на літографіях Наполеона Орди. Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». № 15. Львів: інститут «Укрзахідпроектреставрація», 2005. Сc. 143-147.
2. Водзинський Є. Питання охорони своєрідності історичних міст України. Архі¬тектурна спадщина України. Українознавство. 1995. Вип. 2. Сc. 242-253.
3. Данілов І. Фортифікація: погляд у минуле. Нарис з історії оборонного мистецтва. Кам’янець-Подільський, 1999. 80 с.
4. Історія української архітектури. За ред. В. Тимофієнка. Київ: Техніка, 2003. 472 с.
5. Лесик О. Замки та монастирі України. Львів: Світ, 1993. 176 с.
6. Мардер А. Архітектура: Словник-довідник. Київ: НДІТІАМ, 1993. 334 с.
7. Орловский М. Историческое описаніе уезднаго г. Летичева Подольской губерніи. Подольские епархиальные ведомости. 1864. № 14. Сc. 500-508.
8. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: иллюстр. справочник-каталог: Т. 4. Київ: Будівельник, 1986. 375 с.
9. Пламеницька О. Сакральна архітектура Кам’янця на Поділлі. Кам’янець-Подільський: АБЕТКА, 2005. 388 с.
10. Сіцінський Ю. Оборонні замки західного Поділля XIV-XVII ст. Київ: Українська академія наук, 1928. 96 с.
11. Підгурний І. Оборонна архітектура Поділля в іконографії. Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». 2005. № 15. Сс. 139-147.
12. Урсу Н., Березіна І. Храми-фортеці на теренах Хмельниччини. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2011. № 4. Сс. 151-154.
13. Урсу Н. Нариси з історії образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва Хмельниччини. Навч. посібник. Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2012. 224 с.
Опубліковано
2022-12-01
Розділ
ВІЗУАЛЬНІ МИСТЕЦЬКІ ПРАКТИКИ