Зображальні можливості фортепіано в контексті звуковисотності та динаміки

  • Євген Володимирович КУРИШЕВ Київський університет імені Бориса Грінченка
Ключові слова: звук, звуковисотність, динаміка, фортепіано, емоційність, звукозображальність, семантичне поле.

Анотація

Метою даної роботи є аналіз зображальних можливостей фортепіано крізь призму специфічних складових музичної матерії. Акцентовано властивості звуку як основного концепту створення композиції, а саме поняття звуковисотності та динаміки. Було проаналізовано відповідні наукові джерела за тематикою роботи, що дозволило визначити основні проблеми, що потребують вивчення, а саме особливості звуку як носія емоційного концепту, зміст якого розкривається відповідно до його специфічних складових. У статті розглянуто, що музичний матеріал утворює закодовану реальність шляхом моделювання емоційних предметно-ситуативних компонентів. При цьому звук через свою практичну реалізацію передає певну інформацію, яка забезпечує систему існування музичного твору в межах конкретної епохи та не може бути без конкретного змістово-зображального колориту. Відповідно до теми та проблематики дослідження було  проаналізовано  наукові трактування щодо властивостей фортепіанного звуку, динаміки та звуковисотності, а також вивчено результати експерименту щодо реакції індивідууму на музичний матеріал (експеримент С. Каменецького, С. Трегуба, Д. Хіла). Встановлено, що звукові патерни (зразки, форми) залежно від свого динамічного розвитку, а також звуковисотної характеристики та її викладення, залежно від музичної фрази, є демонстрацією експресивного стану людини відповідно до її життєвого досвіду. З’ясовано, що зображальні можливості фортепіано ґрунтуються на поєднанні змінних та постійних складових. Визначено, що динаміка твору є більш залежною від інтерпретатора, носить більш суб’єктивний характер і постає другоряднішою як звукозображальний принцип, відповідно, звуковисотність є зафіксованою композитором, вирішальною для створення загальної картини буття музичного твору та дозволяє більше впливати на емоційний стан реципієнта-слухача.

Посилання

1. Андросова Д. Символізм та поліклавірність у фортепіанному виконавстві ХХ ст. Одеса: Астропринт, 2014. 398 с.
2. Каблова Т. Вокальне естрадне мистецтво в дискурсі формування музичного етосу культури. Арт-Платформа. 2020. No 3. Сс. 246-258.
3. Каблова T. До визначення поняття «музичний дизайн» у перформативному мистецтві. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2018. Вип. 28. Сс. 91-96.
4. Рябуха Н. Трансформація звукового образу світу у фортепіанній культурі: онто-сонологічний підхід: дис. ... на здобуття наук. ступеня д-ра мистецтвознав. Харків. 2017. 456 с.
5. Рябуха Н. Фортепіано в історико-стильових проекціях звукового образу світу. Культурологія та соціальні комунікації: інноваційні стратегії розвитку: матер. міжнар. наук. конф., 24-25 листоп. 2016 р. Харків. 2015. Сс. 235-237.
6. Чуклін П. Музична метафізика. Одеса: Фенікс. 2009. 84 с.
7. Eerola T., Ferrer R., Alluri V. Timbre and Affect Dimensions: Evidence from Affect and Similarity Ratings and Acoustic Correlates of Isolated Instrument Sounds. Music Perception. 2012. Vol. 30, no. 1. Pp. 49-70.
8. Kamenetsky S. B., Hill D. S., Trehub S. E., Effect of Tempo and Dynamics on the Perception of Emotion in Music. Psychology of Music. 1997. Vol. 25. Pp. 149-160.
Опубліковано
2022-12-01
Розділ
МУЗИКОЗНАВЧІ СТУДІЇ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають