Межа естетичності втілення образів у сучасній хореографії

Анотація

У кожному столітті існувало та розвивалось своє сучасне хореографічне мистецтво. Історико-побутовий, класичний та народний  танець свого часу теж розвивались і мали ознаки новітніх форм. Модерн, модерн-джаз, контемпорарі теж були новими віяннями, які створювали нові лексичні та стилістичні особливості, а сьогодні ці напрямки мають свої методичні основи та школи, які виховали і виховують нові покоління танцівників. Пошуки сучасних методів, трансформація старих форм є природним процесом, орієнтирами розвитку для будь-якої галузі науки та мистецтва, а процеси перетворення та трансформації, що відбуваються сьогодні у сучасному хореографічному мистецтві, підтверджують цю історичну спіраль подій. Творчий розвиток мистецького середовища можна вважати прогресивним поштовхом уперед лише тоді, коли в нього існує база – інтелектуальна, ідеологічна, естетична. «Танець заради танцю» або танець за принципом «я талановитий,  але не зрозумілий суспільством», може, і вважається автором-постановником новими формами творчого бачення, але не спроможний відтворити сучасні цінності і, тим більше, не  збагачує та не прикрашає життя. Відсутність у таких «творах» виховної, смислової, духовної та естетичної складових унеможливлює прирівняти псевдокреативне авторське бачення до зразків мистецтва. Такі  роботи ніколи не стануть класичною спадщиною хореографічного мистецтва, а завжди залишаться миттєвим вжитком широкого попиту  без естетичної складової.

            У статті розглядаються  поняття «мистецтво» та «естетика» та їх безпосередній зв’язок у контексті  хореографічного твору. Також досліджуються поняття «креативність» та «творчість» авторського бачення концертних номерів та вистав. Акцентується увага на естетичності тематик та методах і способах реалізації творчих хореографічних задумів. Аналізуються  прийоми створення та втілення хореографічних образів, виходячи з точки зору естетики та естетичного смаку суспільства, порушуються питання естетичного виховання особистості зокрема і суспільства в цілому.